божественне золото

Уся діяльність творчого спрямування є феноменом самопорозуміння із своїм квазі-его. І будь-хто Сторонній бажає врешті позбутись " сторонності" чи чужеродності через призму адаптації. Такого бажав Заратустра, такого хотів й Христос. Цікавим є сам факт, що месій було багато, можливо сто чи двісті, але Христос став канонічним з певних причин. Геній Казандзакіса вважав, що Христа розіп'яли випадково. Взагалі практика нищення одних людей іншими найбільш розповсюджена. Й в цьому не тільки провина Вітрів Сонця за Чижевським, а проста Депрограмація. Депрограмування індивідууму розпочинається зі школи та інституцій й завершується на професійній жниві, де людина зрештою стає виконавцем певної програми роботодавця. Для роботодавця найважливішим аспектом є автоматизм підлеглого, без домінацій розумового раціо й творчості, де можливий каузальний катарсис чого Чужеродного...Тому і є важливість алкогольного перезавантаження ближче до завершення тижня, де власне, і відбвається єднання аполонічного та діонісійного...все продумано. Зокрема підживлення колективного підсвідомого маси в концертних та так званих афтепаті- де нівелюється значення й означення самого феномену Події й розкривається невідомий архетип безвідповідального абсурду та хаосу. І це не тільки постмодерн чи якісь постпост постіж чи фішка - це логічний деградаційний голокост. Внаслідок притуплення саме Емоційної Карти _ бо дибілізація серіалами, беззмістовними толоками та зборами псевдоінтелектуальних еліт - ти хочеш просто купити свіжу емоцію. Й йдеш на концерт чи дивишся театр. А театр шляхетний, як цирк - дивно, що цирк узурпований шахраями.
Чи мандри. Це вже не паломництво. Це просто туризм для плоського психозу - сьогодні ти буддист в культі Безмежного Океану, завтра ти їдеш на Афон, а післязавтра після нічного клубу лізеш в печери відлюдників чи притискаєшся до Святих ландшафтів. І результат один - ти кажеш, що усе відносно, хомо - темпорале, ти вже не знаєш чого хочеш. Ти вже не знаєш самої суті , хоча вона була колись чітко розмежована в Середньовіччі. А зараз теж середньовіччя лишень з гаджетом й відкритим Вікі. І ти не запам'ятовуєш інформацію, бо вона в відкритому доступі - і ти зрештою навіть не думаєш. А для чого думати. Інтернет профанізував інформацію. Зник сам ритуал зчитування коду та міфу, але ти Гібрид : ти спілкуєшся на усіх рівнях й підрівнях й не відчуваєш. Ти вже не канатоходець й не балансуєш, бо баланс чітко розкриється одним запуском гаджету...й святого нічого немає й не може бути, і бог помер, і відродився, і раю вже не потрібно - є лишень подразники. Так ми неправильно зрозуміли усе, про це чітко позписав Ортегі-і-Гассет, що навіть сама формула елітарності деактуалізована - немає науковців та професорів, це просто матричні агенти, які просто конвенційно домовляються , що найгірше має бути в каноні, а розумне приховане. І державою керують голі королі - бо їх стратять в секунду в матриці біополітичної пожертви - завжди має бути святий козел... і ніколи не було чогось остаточного : регресу чи прогресу, в цьому і суть діалектичного, що прогрес в чомусь регресує інакше і тому умя економіка в стогнації й одвічній кризі - і подякуємо за це Нешу... і для того , щоб прийшов месія мають бути пророки, які вони і хто вони зараз - сліпі харизмати чи ненаситні хазари, які колись під час розриву родинно- племінного символу захотіли мати Надлишок... а надлишок - це і є частина динаміки діалектики , де форма бореться над формою......