Які вони, справжні карпатські відьми?

12 листопада 2018
Anastasia Nazarenko

Босорка — міфологічний персонаж народів Карпат (угорців, румун та слов’ян), відьма чи відьмак з рисами вампіра. За походженням слово утворилося від тюркського basyrkan — «нічний жах».

Наші предки вважали, чим біль­ше в бо­сор­ки душ (від 1 до 3), тим вона сильніша. У різних куточках Карпат переважали різні нюанси цього образу: на За­кар­па­тті бо­сор­ка­ми в основному вважали чаклунів і знахарок, тоді як у бой­ків і гу­цу­лів так називали відьом, які відбирали мо­ло­ко у корів. 

Бо­сор­кою могла стати людина, одержима духом мерця чи була 7-ю дівчиною в родині. Кількість таких людей була була значною: по кілька, а то й по 10-15 у кожному селі. Вірили навіть, що на Закарпатті є такі місця, в яких достатньо було свиснути, щоб викликами цих створінь. Українці пов’язували цей образ із образом упиря і подекуди вірили, що вони перетворюються на упирів після смерті. У Кар­па­тах існував і чоловічий образ бо­сор­ку­на, який чомусь був більш позитивним; такі чоловіки та жінки інколи навіть протистояли одне одному, до того ж, сила чоловіків збільшувалась після смерті, а не зменшувалась, як у жінок.

Подейкують, що вдень бо­сор­ки – справжні красуні, а вночі, навпаки, робляться страшними: обличчя вкривається зморшками, очі стають червоними, рот викривлюється. Вони іноді зображувалися як плос­ко­гру­ді жінки в білому з довгими худими руками, тонкими ногами, курячими лапами та хвостом. 

В одній із закарпатських ігор при мерці хлопчик, який перевтілювався на бо­сор­ку, одягав білу сукню чи покривало, вимазував обличчя борошном, робив собі з білого кормового буряка ікла і прикладав березовий віник замість хвоста. Потім він плювався набраною в рот водою, стрибав, бив «хвостом», кричав і скавчав, намагався піймати інших дітей, поцілувати чи облизати, забруднивши їх борошном із власного обличчя. Цікаво, що бо­сор­ки можуть бути будь-якого віку, але в більшості міфологічних оповідань  це люди похилого віку. Бо­сор­ки мали здатність перетворюватися на жаб, кішок, собак, курей, сви­ней, змій, кажанів, на ко­ле­со та навіть ко­чер­гу. Також вони можуть бути невидимими. Вважалося, що бо­сор­ки знаються на тра­вах та збирають їх у своїх цілях.

Згідно із народними уявленнями, бо­сор­ки відвідують шабаш на кожну повню. Вони прилітають на мітлі, ко­черзі, лопаті чи бочці. Вилітають завжди через димар. Також могли пересуватися на возі з чорними котами чи їхати на людині, перетвореній на коня.. Українці вірили, що цих істот завжди супроводжував вітер. Подібні «зустрічі» відбувалися здебільшого у старих будинках, на вершинах чи у печерах. Там вони разом із упирями влаштовували оргії з танцями у місячному сяйві. 

Бо­сор­кам в ос­нов­ному при­пи­су­ва­ли такі дії: забирання мо­ло­ка у корів чи інша господарська шкода; помста тим, хто їх впізнав; різноманітні привороти; порча, насилання хвороб, вроків чи смерті; залякування людей, щоб вони збилися з дороги (Закарпаття); заманювання хлопців; підміну людської дитини на свою, яка була страшненькою і жила лише 7 років; забирання молока у молодих мам.

Бо­сор­кам приписували ще й вплив на погоду, як позитивний, так і негативний: вони викликали град, дощ, вітер, грозу, посуху, пожежі. У дитячих піснях із бо­сор­ка­ми пов’язували грибний дощ. За народними повір’ями, під час поховання бо­сор­ки починається злива. Посуху ж бо­сор­ки викликали зачаровуванням змій, які починали битися між собою. Ввважалося, що бо­сор­ки найбільш активні у День свя­тої Люциї, Свят-вечір, День Трьох ко­ро­лів, Юріїв день, чет­вер та п’ят­ни­цю Страсного тижня, 1 травня та на  Іванівську ніч.

Обе­ре­га­ми скотини від бо­со­рок були часник, пет­руш­ка, свя­та вода, сіль, свічка, вінок колосків, ко­лю­чі рослини, віники; ко­ро­вам да­ва­ли з’їсти хліб, спечений із сушеними травами чи плодами шипшини, терена, глоду; обкурювали хлів шкаралупою горіхів, які з’їли на Свят-вечір. Щоб бо­сор­ки не зіпсували мо­ло­ко, його ри­ту­аль­но со­ли­ли чи клали в нього тричі про­ко­ло­тий шматок хлібу; водя­нисте мо­ло­ко чи мо­ло­ко з кро­в’ю били гілкою терена чи проціджували через неї чи через виделку з ножем, що лежали навхрест. Для захисту дітей від бо­со­рок на шию вішали міше­чок з сіллю чи часником, вивертали сорочку, клали в колиску залізні предмети. Для захисту будинку використовували гілки бу­зини, в’яза, терена.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Психолог Ерік Берн про те, як батьки програмують долю своїх дітей
Ерік Берн — автор знаменитої концепції сценарного програмування і теорії ігор. Берн впевнений, що життя кожної людини програмується до п'ятирічного віку, і всі ми потім живемо за цим сценарієм.
Читати більше
Українець, що став прототипом Джеймса Бонда
Чи знали ви, що прототипом славетного Джеймса Бонда був українець? Авантюрист, що погоджувався на найризикованіші завдання. Коли Ян Флемінґ взявся за писання першого роману про "агента 007", нічого вигадувати не довелося – просто взяв за основу колоритного одесита.
Читати більше
Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше