Борись, мій цвіте, за любов!
Дивуй людей своїм завзяттям!
І не давай нікому знов
Згасить твоє ясне багаття.
Борись, мій цвіте, і тоді,
Коли всі двері закривають,
Тому що варті того ті,
Які тебе завжди чекають.
Борись, мій цвіте! Я молю,
Не охолонь в осінній тиші.
Борись за ніжне те "люблю",
Яким уся Вселенна дише.
Борись, мій цвіте, і слова
Твої наповняться бажанням
Сказать: "я не суха трава-
Я цвіт народжений з кохання!"
Борись, мій цвіте, коли так
В терпіннях хочеться заснути
І всьому світу прошептать-
ТЕ ЩО НЕ ВМІЄ СВІТ ЦЕЙ ЧУТИ...
Борись, мій цвіте, і знайдеш
Життя наповнене любов'ю.
І я борюсь - незнаю меж,
Бо хочу квітнути з Тобою.
***
Ніхто не ходить тяжкими стежками -
Усі лиш по протопраних підуть,
А я же заповідую вам з нами,
Хоч не легкий, та благородний путь!
Що нам той шлях де ходять, аж рояться?!
Що нам той шлях де видане усе?!
Нам треба бій! Нам треба розвиваться -
Нам треба путь що плід свій принесе.
Нащо той шлях, де вітер не літає?!
Нащо той шлях, де сонце не пече?!
Нам треба путь, що силу правди має,
А правди скарб в болоті не тече.
В болоті тихо - вітри не гуляють,
Вода стоїть в роках, її не руш.
А нас такі місця невдовольняють -
Не шлях то наш, хоч там мільярди душ
Живуть на тих болотах, і стежками
Протопраними йдуть у сіру муть.
Та ми не тої долі хочем з вами -
У нас складний, але прекрасний путь!
***
Всі хочуть в рай - та помирать ніхто не хоче,
Та якось не приходить щастя без зусиль.
Бо хто за успіх ціну платить схоче,
Якщо ціна та - труднощі і біль.
Не назавжди ті труднощі- то грами болю,
Котрі нам доведеться пронести,
Щоб серце відчувало справжню долю,
Яка жадає плід свій принести.
Той плід, що проросте слідом у серці
Далеких вдячних поколінь -
Той слід, що скрізь віки озветься,
Спасенним серцем, схиленням колін.
Та хто захоче жертву заплатити?
Та хто захоче плоть свою розп'ять?
Напевно, що одиниці хочуть жити -
Мільярди хочуть просто існувать...
Поїсти і попити, одягнуться,
У рабстві у своїх бажань пожить,
Поспати довше, та не схаменуться,
І сліду жодного тут не лишить.
Скажи - чи гарантовані для тебе
Подальші дні? Чи смерть ти обменеш?
Спитай сьогодні ти у себе -
Для чого на землі живеш?
Всі хочуть в рай, та помирать ніхто не хоче.
Життя проходить у чернетках-днях,
Хтось щось змінити може й схоче -
Та лише в піснях і в пустих словах.
З любов`ю та шаною до кожного з вас Наталя Петрашенко
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
