Борись, мій цвіте!

11 квітня 2016
Наталя
Борись, мій цвіте, за любов!
Дивуй людей своїм завзяттям!
І не давай нікому знов
Згасить твоє ясне багаття.
Борись, мій цвіте, і тоді,
Коли всі двері закривають,
Тому що варті того ті,
Які тебе завжди чекають.
Борись, мій цвіте! Я молю,
Не охолонь в осінній тиші.
Борись за ніжне те "люблю",
Яким уся Вселенна дише.
Борись, мій цвіте, і слова
Твої наповняться бажанням
Сказать: "я не суха трава-
Я цвіт народжений з кохання!"
Борись, мій цвіте, коли так
В терпіннях хочеться заснути
І всьому світу прошептать-
ТЕ ЩО НЕ ВМІЄ СВІТ ЦЕЙ ЧУТИ...
Борись, мій цвіте, і знайдеш
Життя наповнене любов'ю.
І я борюсь - незнаю меж,
Бо хочу квітнути з Тобою.

***

Ніхто не ходить тяжкими стежками -
Усі лиш по протопраних підуть,
А я же заповідую вам з нами,
Хоч не легкий, та благородний путь!
Що нам той шлях де ходять, аж рояться?!
Що нам той шлях де видане усе?!
Нам треба бій! Нам треба розвиваться -
Нам треба путь що плід свій принесе.
Нащо той шлях, де вітер не літає?!
Нащо той шлях, де сонце не пече?!
Нам треба путь, що силу правди має,
А правди скарб в болоті не тече.
В болоті тихо - вітри не гуляють,
Вода стоїть в роках, її не руш.
А нас такі місця невдовольняють -
Не шлях то наш, хоч там мільярди душ
Живуть на тих болотах, і стежками
Протопраними йдуть у сіру муть.
Та ми не тої долі хочем з вами -
У нас складний, але прекрасний путь!

***
Всі хочуть в рай - та помирать ніхто не хоче,
Та якось не приходить щастя без зусиль.
Бо хто за успіх ціну платить схоче,
Якщо ціна та - труднощі і біль.
Не назавжди ті труднощі- то грами болю,
Котрі нам доведеться пронести, 
Щоб серце відчувало справжню долю,
Яка жадає плід свій принести.
Той плід, що проросте слідом у серці
Далеких вдячних поколінь -
Той слід, що скрізь віки озветься,
Спасенним серцем, схиленням колін.
Та хто захоче жертву заплатити?
Та хто захоче плоть свою розп'ять?
Напевно, що одиниці хочуть жити - 
Мільярди хочуть просто існувать...
Поїсти і попити, одягнуться,
У рабстві у своїх бажань пожить,
Поспати довше, та не схаменуться, 
І сліду жодного тут не лишить. 
Скажи - чи гарантовані для тебе
Подальші дні? Чи смерть ти обменеш?
Спитай сьогодні ти у себе -
Для чого на землі живеш?
Всі хочуть в рай, та помирать ніхто не хоче.
Життя проходить у чернетках-днях,
Хтось щось змінити може й схоче -
Та лише в піснях і в пустих словах.
                                                                З любов`ю та шаною до кожного з вас Наталя Петрашенко
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Чому я не втомлююся жити": огляд книги Ярослава Мельника
Стільки вітаїзму у назві, стільки неврозу на сторінках... Хто такий автор, та де межа його реальності і з'ява вигадки? Чи вартують маси читати геніальних письменників, якщо перші не втямлять глибини, анулюючи культурну вартість, у той час, коли останні того не пробачать?
Читати більше
Уособлення елегантності і простоти: Живанші
Givenchy - еталон стилю, який майстерно створений Юбером де Живанші з благородної краси, вишуканості та урочистості. Стиль, який творився роками та став натхненням для багатьох. Про творчий порив, муз та учителів модного дому Givenchy - у статті.
Читати більше
Пікассо та його спокуси
Іменитий Пікассо та його Ольга. Жінка, яка кохала відомого художника все життя. Але його норов не міг втамувати спрагу. Йому були потрібні інші музи. Як кажуть французи, таке життя. От дивишся на фотографії, де люди щасливі, і в голові не вкладається, що хтось із них може завдати такого болю іншому. Детальніше - у статті.
Читати більше