Блукаючи Збаражем

27 жовтня 2015
Liubov Kovalchuk

Моя подруга, яка живе в Тернополі ось уже двадцять п'ять років з хвостиком, жодного разу не була в місті Збаражі, яке знаходиться кілометрів за 20. Тому одного чудового дня ми вирішили це виправити. 


Автобуси з Тернополя на Збараж їздять, як дурні. Кожні 15-20 хвилин. З обох автостанцій. Але ми - два лосі - обрали саме той, який зупиняється не в центрі міста, а на окраїні.

Саме там нас ощасливили двома новинами. Перша - вчора був день міста і, звісно ж, крутий концерт. А друга - перти нам до замку через всеньке місто. А оскільки маршрутка (котра їздить раз в годину!) вже від'їхала, нам залишилось:
а) йти пішки годину часу, 
б) чекати на маршрутку годину часу.

Ми обрали перший варіант. Півроку тому я вже побувала в Збаражі й тому трішки орієнтувалась. Перший мій орієнтир - це генделик "Юлія", а другий - вивіска "Біттернет" на слупі. Як виявилось, їх було замало. Але язик до Києва доведе. І, погулявши вуличками цього славетного міста, ми таки вийшли в центр і надибали костел.

Це костел бернардинів, побудований у 1627 році. Був знищений турками, але у 1746-1755рр. - відновлений. Костел вже давно потребує реставрації і ззовні, і зсередини. Але це не применшує його величі. 


 

Дорогою ми надибали ще декілька цікавих місць. Наприклад, таких веселих козаків...
 


 

... і чудовий краєвид.
 



Години через півтори після приїзду ми опинились біля омріяного замку. Вхід не контролював ніхто. Охоронець десь блукав, а дві тітки в касі були зайняті важливою розмовою. Та ми виявили шляхетність і заплатили за вхід. Тітки цього не оцінили і захотіли здерти з нас 10 грн. за дозвіл фотографуватись. Але наша шляхетність так далеко не розповсюджувалась. Касирка вручила нам два "лєві" квитки і сказала нікому їх не показувати. Ми вирушили на оглядини.

Відсутність дозволу на фотографування нас не турбувала. Мені, як любительці адреналіну, найбільше сподобалось підземелля. Хоча і я, дійшовши до кінця темного коридору з однією лямпочкою на стелі і почувши підозрілий шурхіт, дала на каблук. Кімната тортур також справила враження.
 


 

Крім цього у замку можна оглянути безліч цікавих експозицій.
 


 Пора додому. Ми знайшли відомий танк і автостанцію біля нього.
 


А також касирку, яка скубала брови і не звертала на нас уваги. Але ми, незважаючи на всі перешкоди, все ж опинились в автобусі. Їхали дуууже тісно. На щастя, з одного боку біля мене була Ксю, а з іншого - молодий і симпатичний хлопець. На наступній зупинці відбулося диво. В напхану по зав'язку маршрутку, впхалось ще шестеро-семеро не надто худеньких людей з торбами а-ля Louis Vuitton. 
 
 
 
Містика та й годі.

Пройшло двадцять хвилин і ми вдома, в рідному Тернополі.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як вибрати сережки відповідно до форми вашого обличчя
Час від часу ми розповідаємо про те, як світ і мода змінюють одне одного. Мабуть, ви самі це відчуваєте по тому, як змінюються тренди. Адже вони чутливі до культурного підґрунтя. Сьогодні ми поговоримо про прикраси, зокрема про золоті сережки. Розповімо, як правильно обрати і купити золоті кульчики, які будуть личити формі вашого лиця.
Читати більше
ЖИВОПИС ВАСИЛЯ ПОПОВИЧА: НЕЗЕМНА КРАСА КАРПАТСЬКИХ КРАЄВИДІВ, ЧАРІВНІ МІСЬКІ ПЕЙЗАЖІ, СОКОВИТІ НАТЮРМОРТИ
У його роботах немає напруги, драматизму, а є спокій і мальовнича привабливість природи; принадність для прогулянок і споглядання старовинних вулиць і будинків; розкішність зображеного в натюрмортах.
Читати більше
8 порад, як подбати про навколишнє середовище
У часи, коли в Україні війна, а у світі коїться казна-що, ми часто забуваємо про важливі речі. Сьогодні мова піде про одну з них — навколишнє середовище. Й ось дружнє нагадування, як ми можемо йому допомагати.
Читати більше