Білоруський шляхтич винахідник

Казимир Семенович народився близько 1600 р. в містечку Дубровна на Вітебщині й належав до роду збіднілих князів Семеновичів, що володіли в XIV-XVI ст. землями на Вітебщині. Називав він себе "шляxтич-литвин", (тобто білорус) та литовським князем - "equitis Lithuanus." В юності залишив всяку думку зробити політичну кар'єру, хоча і вона, за походженням предків, була йому доступна. Але він повністю присвятив себе, перш за все, практичному вивченню артилерії, а пізніше всі свої сили віддав її  теоретичному дослідженню, і так захопився, що не шкодував ніяких витрат, тільки б дізнатися те, чого не знав раніше.

Повідомлення дослідника Олександра Краушара про те, що Семенович навчався в артилерійській школі у Львові, нічим не підтверджене. Крім того, в першій половині ХVII століття ця школа ще не існувала. Інший дослідник, Адольф Івашкявічус встановив, що Казимир навчався в єзуїтській Академії у Вільні. Він вступив до неї у віці 20 років, тобто, між 1620 і 1625 рр. Але іспит на ступінь магістра вільних мистецтв і філософії (Magistri Artium Liberalium et Philosophiae) здав значно пізніше - 7 червня 1651 р., в кінці свого життя.

Семенович був учасником війни Речі Посполитої з Московією 1632-1634 рр. Другою відомою участю у військовій кампанії для нього стала битва з кримськими татарами під Охматовим, 30 січня 1644 р. Можливо, в цей час Казимир знаходився в артилерії коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. З 1645 р. в Нідерландах, воював у військах принца Оранського (який став його покровителем і патронував видання його книги). У 1646 р. відкликаний польським королем Владиславом IV з Нідерландів у зв'язку з призначенням заступником начальника артилерії Королівства Польського. У 1648 р. Семенович призначається заступником начальника артилерії Польського Королівства і, разом з 12 артилеристами, бере участь у війні з козаками. За власною ініціативою і часто за свій рахунок Семенович ставив експерименти із зовнішньої і внутрішньої балістики, здійснював численні запуски ракет.
 

Експеременти Семеновича

Після поразки польського війська під Пилявцями він вийшов у відставку в званні генерал-лейтенанта коронної артилерії та отримав дозвіл знову виїхати до Нідерландів. На думку дослідників, рішення про подання у відставку спричинила зневага до військової артилерії з боку коронного гетьмана і региментарія у боротьбі з Хмельницьким та його козаками.

У 1650 р. в Амстердамі при моральній та фінансовій підтримці ерцгерцога Леопольда Вільгельма Габсбурга він видав латинською мовою свою книгу "Велике мистецтво артилерії" ("Artis Magnae Artilleriae").
                                                                                   

Книга Семеновича

Складений білорусом підручник з піротехніки та артилерії включає 304 сторінки тексту, а також малюнки, виконані відомим голландським гравером Якубом ван Мейрсом за ескізами Семеновича. Всього книга містила сім глав. Деякі розділи трактату набагато випередили свій час. Зокрема, робота містить опис будови і технології виробництва декількох десятків моделей літальних апаратів. У 1651 р. його працю було видано французькою мовою.

У передмові міститься посвята цієї книги Вільгельму Фрідріху - графу Нассауському, начальнику артилерії Нідерландів, який, швидше за все, надав фінансову допомогу Семеновичу в ході видання трактату. У 1676 р. капітан Даніель Ельріх переклав книгу німецькою мовою. Він же написав від себе і другу її частину, видану разом з перекладом першої частини у Франкфурті-на-Майні.
 

Особливий інтерес в цій книзі представляє глава "Dе Rocketis", що розповідає про будову, виробництво і властивості різних типів ракет. На цих сторінках вченим розроблена ідея багатоступінчастої ракети - вона була модифікацією складової ракети з автономними ракетними двигунами, які розміщувалися один за іншим і працювали одночасно або по черзі. Кожна з трьох ступенів по суті являла собою окрему ракету зі своїм паливом, запалювачем і соплом. Передбачалося, що при згорянні палива в першій ступені, вона відходить і падає. Слідом за цим загоряється порох в другому ступені, який в свою чергу, також падає при вигорянні палива. Порох запалюється в третьому ступені - і літальний апарат поступово піднімається вгору.

Ідея і креслення багатоступінчастої ракети Семеновича приблизно на 250 років випередили аналогічні висновки інших всесвітньо відомих вчених: російського К.Е. Ціолковського, бельгійця Р. Бінга (патент 1911 р.), американця Р. Годдарда (патент 1914 р.).

Також Казимир Семенович досліджував багато важливих питань, що були пов'язані з експлуатацією ракет. Зокрема, їхні аеродинамічні особливості. Він встановив взаємозв'язок між розташуванням сопла ракети і її перекиданням під час польоту. Крім того, Семенович - розробник стабілізаторів типу "дельта". Раніше, щоб надати ракеті стабільність при польоті, до неї кріпили жердину, рівну семи-восьми розмірам її корпусу. Вчений запропонував кріпити до ракети трикутні крила. Такі крила-стабілізатори використовуються і в сучасному ракетобудуванні.

У своєму світогляді Семонович в основному дотримувався концепції Арістотеля. Про це свідчать ті місця в книзі "Велике мистецтво артилерії", де він переходив від емпіричних результатів до їх інтерпретації або до загальних світоглядних питань. Йому були добре відомі вчення давньогрецьких філософів про природний і вимушений рух, і сучасна йому концепція "імпетуса" - руху тіла під дією іншого тіла-двигуна. Саме це звертає увагу на Семоновича, який добре знав і античну літературу, й існуючі в той час технічні досягнення, і праці європейських авторів, видані в той час німецькою, грецькою, латинською та іншими мовами.
 
Польський історик Г. Новак підрахував, що в книзі Семоновича наведені цитати понад 200 авторів, використано понад 260 творів, переважно стародавні трактати, близько половини складають книги епохи Відродження і Нового часу, широко використані твори Платона, Арістотеля, Сенеки, Евкліда, Архімеда, Аполлона з Пергама, знаменитих середньовічних дослідників, медична, природничий література, видання з землеробства, хімії, техніки, історії.
                                
Казимир Семенович також підготував до друку й іншу частину своєї праці, однак видати її завадила рання і несподівана смерть, за неточними даними, в 1651 р. Пізніше рукопис праці був загублений. Бібліотекар Ян Даніель Еноцкий запевняв, що якийсь час вона перебувала в зборах книг князів Сангушків в маєтку Любарта, на Волині. Бібліотеку створив Симон Самуель Сангушко, який помер в 1638 р. Збирання книг продовжили його син Ієронім Владислав (1611-1657), онук Павло Кароль (1680-1750), правнук Януш Олександр (1712-1775). Проте в 1909 р. у польському журналі "Przeglаd Biblioteczny" з'явилася інформація, ніби польський військовий історик Броніслав Гембажевский бачив цей рукопис в бібліотеці Артилерійського музею в Санкт-Петербурзі. За його відомостями, він потрапив туди разом із зібранням книг і рукописів сім'ї Залуських, вивезеним росіянами після захоплення Речі Посполитої.

Причини раптової смерті Семеновича невідомі, хоча про неї писали всі його сучасники. В ній, на їхню думку, є дві основні версії. Перша - загинув під час своїх дослідів. І друга - був убитий незабаром після виходу трактату "Велике мистецтво артилерії" побратимами по ремеслу. Вченому було винесено суворий внутрішньо цеховий вирок за те, що розголошував професійні таємниці. Але як би там не було, творчість, Казимира Семеновича мала вплив на майбутні покоління.

Свого часу за книгою Казимира Семеновича вчилися Ньютон, російський імператор Петро I і французький Наполеон I. Батько і основоположник російської космонавтики Ціолковський прямо посилався на Казимира Семеновича в деяких своїх роботах. Американське космічне агентство НАСА називає Семеновича одним з основоположників всієї ракетної техніки. А 24 вересня 2012 р. в Національній бібліотеці Білорусі відбулася урочиста передача до фонду бібліотеки двох унікальних видань Семоновича XVII ст., які були придбані в Німеччині.

Список використаної літеатури

1. Анатоль Т. Гений артиллерии: Казимир Семенович. - Режим доступа: inbelhist.org/genij-artillerii-kazimir-semenovich
2. Бубина П. Ракетчик XVII века: Казимир Семенович и его "Великое искусство артиллерии". - Режим доступа: warspot.ru/3596-raketchik-xvii-veka-kazimir-semenovich-i-ego-velikoe-iskusstvo-artillerii
3. Год книги. Наследие. "Великое искусство артиллерии" Казимира Семеновича. - Режим доступа: www.sb.by/god-knigi-nasledie/article/god-knigi-nasledie-velikoe-iskusstvo-artillerii-kazimira-semenovicha.html%3Cbr%20/%3E
4. Кравенко П. К. PER ASPERA AD ASTRA: ЖИЗНЬ КАЗИМИРА СЕМЯНОВИЧА И СУДЬБА ЕГО ВЕЛИКОГО ТВОРЕНИЯ. - Режим доступа: www.knizhkult.narod.ru/Kravchenko.htm
5. Потоцький В. П., Симоненко В. І. Шляхта честь та гонор.- Харків, 2013. - С. 404.
6. Семенович Казимир (1600-1651) Инженер и теоретик артиллерии, изобретатель многоступенчатой ракеты. - Режим доступа: rntbcat.org.by/belnames/F_HTM/Semenovich.HTML
7. Шадриков А. С. Семенович Казимир. - Режим доступа: www.russika.ru/ef.php?s=3668%3Cbr%20/%3
8. Юреф С. Казимир Семенович - основоположник ракетной техники из XVII века. - Режим доступа: topwar.ru/87900-kazimir-semenovich-osnovopolozhnik-raketnoy-tehniki-iz-xvii-veka.html

Початково стаття була опублікована мною за цією адресою - ​
ancientastronauthypothesis.blogspot.com/2016/06/blog-post_99.html