Білл Еванс та його витончений джаз

Найвидатніший джазовий музикант, котрого більше 30 разів номінували на Греммі; віртуозний піаніст, котрий залишив чималий слід у музичній культурі; людина на честь якої назвали астероїд  – і все це - українець!

Ім’я Білла Еванса у 50-70 рр було у всіх на устах. Покоління піаністів намагалися досягнути такого ж шаленого успіху та його акорди були настільки складними, що тільки небагатьом вдавалось їх зіграти. Його майстерність стала джерелом натхнення для зірок-музикантів - Гербі Генкок, Кіт Джаретт, Джон МакЛафлін. Про його імпровізації знали всі, не тільки справжні поціновувачі джазу.

Піаніст Чік Коріа колись сказав про нього: "Цінність Білла Еванса неможливо виміряти ні за однією шкалою. Він один з найкращих, повторюся найкращих, піаністів 20го століття..."
 
Ви можете спитати, яке відношення має Білл Еванс до України? Відповідаємо – безпосереднє! Народився майбутній віртуоз у Нью-Джерсі. Батько мав валійське походження, а ось мати - Марія Сорока була українкою. Її сім’я емігрувала до Америки, коли вона була ще малою. Мати музиканта дуже любила музику і часто грала вдома на фортепіано. Напевно це зіграло свою роль у формуванні Білла. У 6-річному віці він почав своє знайомство з інструментом, а пізніше -  з флейтою та скрипкою. Хоча фортепіано назавжди залишилося його улюбленцем.  Його кумиром в дитинстві був відомий джазовий піаніст Ленні Трістано, який і вплинув на музичні вподобання малого Білла.

Він із захопленням здобував музичну освіту. Однак всі ми знаємо, що вона передбачає класичне звучання. А молодий піанст завжди відчував у собі потяг саме до джазу. Його кар’єра почалась з гурту його старшого брата, куди він потрапив у віці 12 років. Навчання і практика не пройшли даремно.
 
У 1950 році Білл починає  грати з військовим бендом Herbie Fields, а згодом – з Fifth Army Band. Це були роки служби в армії і найважчий період у житті піаніста. Фізичне здоров’я Білла і так було не найміцнішим, так ще й дисципліна, армійська їжа, насмішки та знущання залишили не найприємніші спогади. Постійні депресії, наркотична залежність та хвороби шлунка, отримані саме після армії стали причиною ранньої смерті піаніста.

Після трьох років військової служби був Нью-Йорк і квартет Тонні Скотта. Саме Тонні розпізнав потенціал молодого перспективного музиканта і дав йому можливість вперше виступити на великій сцені. В цей час Білл не полишає навчання. У Mannes College він знайомиться з джазовим композитором Джорджем Расселом, з яким згодом записуватиме спільні композиції.

Перший сольний альбом Білла Еванса "New Jazz Conceptions", сповнений нових ідей та імпровізацій, вийшов у 1956 році.
 
Популярності молодого музиканта сприяло також те, що він став єдиним білим музикантом у секстеті Майлза Девіса – впливового виконавця на джазовій сцені. Однак така співпраця тривала всього 8 місяців. У 1959 році вийшов спільний альбом Майлза та Білла під назвою "Kind of blue". Незважаючи на те, що шалений успіх альбому полягав у імпровізаціях Еванса, вся слава дісталась Майлзу, чого можна було очікувати. Тільки багато років потому буде визнано подвійне авторство альбому.
 
Після припинення роботи з королем джазу, Білл створює власне тріо, яке прославилось своїми дивовижними імровізаціями на сцені. Він завжди мріяв про власний гурт і мрія здійснилась. У 1958 році вийшов їх перший альбом "Everybody Digs Bill Evans". Музиканти ідеально відчували один одного, тому їх імпровізації були справді геніальними. Уявіть, троє людей імпровізують на трьох різних інструментах і це звучить гармонійно. Еванс нарешті став зіркою. Сам Майлз Девіс пропонував їм спільну роботу. Але ці плани не здійснились – через кілька днів після початку співпраці в автомобільній аварії гине гітарист Скотт ЛаФаро. Еванс на рік покидає сцену і усамітнюється.

 
За рік він повернувся з новим гітаристом і натхненням до роботи. Розпочалась співпраця з іншими гуртами та виконавцями, записи альбомів та музичні експерименти. Одна із статуеток Греммі дісталася Евансу за альбом "Conversations With Myself". Його оригінальність полягала в тому, що в композиції були присутні 3 партії фортепіано, котрі накладались одна на одну. Після цього більшість молодих музикантів почали використовувати такий метод.

Один з кращих альбомів Еванса – "Alone", в якому музикант використав відомі пісні Барбари Стрейзанд, Тонні Баретта та інших. Цей альбом став лідером продажу 1968 року і здобув титул платинового.
  До речі, щодо нагород: Білла 31 раз номінували на Греммі і 7 раз він таки перемагав у номінації. Останньою статуеткою його нагородили посмертно за вклад у світову музичну культуру.

Він був оригіналом – в кожній композиції прослідковувалась індивідуальність, особливий підхід, гармонія та витонченість, притаманна тільки найталановитішим виконавцям. Поціновувачі кажуть, що за допомогою класичної музики він дав нове життя джазовим композиціям, зробив їх ліричними та чуттєвими.

Не полінуйтеся пошукати його композиції, отримаєте неабияке естетичне задоволення :)




Матеріал підготовано для Редколегії UA Modna
Автор - Женя Гунчевська


Якщо вас зацыкавила ця стаття, радимо вам також почитати:
Мар'яна Садовська: "Коли я довго не приїжджаю до України, мої пісні наче міліють, висихають"
Ленні Кравіц: "Я багато років мріяв приїхати в Україну..."
20 легендарних блюзових композицій