БЕзформне і формне

Споконвічний, Ізначальний, Явна, Оіцетворець, Райдуга, Вода, елементи, Азбука, Буквар, Мова, представники енергій Світла, Пітьми та Звуку, цифри і Форма, а також таємні радники, отримали запрошення від Покону на толоку. Заявлено було проблему вимітання полови з тлумачень знаків і слів Азбуки України та суміжну проблему переосмислення технології формотворення життя Рас на Землі. Ведучою зібрання Покон призначив Форму. Товчія мала стосуватися станів ТриЯззя, котрі виникають, або не виникають, при типових взаємодіях Світла і Пітьми під час духовного становлення людського персонального Я.

- Шановні прибульці! – Форма поважно і жартівливо розпочала толоку. – Покон має проблему з доведенням до людської свідомості власної безформної суті. Опишу загальний погляд на влаштування безкінечності, а потім перейдемо до обговорення. Із внутрішньої сторони безконечника руху Безформний - це Кон. Він обіймає собою світи так, ніби шкаралупа Яйце. З іншої сторони безконечності Покон – це Алатир-Камінь. У ньому є Покой - всезагальна спальня безформної божественної суті, тобто Духу. У шкаралупі Материнського Яйця розташовані світи, які план ОН – душа – рухає за колами безконечника.  Після втрати форми у тій спальні спочиває все, що набуло стану визволеного Духу. Присутній тут Споконвічний та Ізначальний словом Бог за посередництва Явної, Райдуги, Азбуки, цифр і Форми на основі діючих у Всесвіті програм розвитку життя створює, відтворює і запроторює себе в стан Клітини, з якої народжуються світи. Він припинає до Покону власну мережу Духу й розпинає у ній Само Собою істот, тобто Доми Духу, а в них вирощує нові клітини життя. Так Слово Бог влаштовує коловерть життя з метою вивільнення духовного змісту для самопізнання Поконом себе. Безформний хоче увиразнитися через сутність кожної форми. Для цього Він і влаштував всесвітню катавасію, а Слово Бог назвало її Задумом України. Без вас, шановні проектанти, нічого не відбувається. Зрозуміло, що із множенням людей множаться і помилки, допущені на різних етапах творення. Найбільше - через невігластво людства у виборі форми життя замість вибирати безформне як кінцеву мету життя. Формне походить із безформного і навпаки. Це як із мички вовни ткати нитку, скручувати її й ткати полотно, яке, зношуючись, старіючи, стає тлінним. Розділяючи начала творення світу в умі, людина має розділяти поняття, а зі словом Бог розділення зробити неможливо, бо в ньому споконвічне і початкове, а також похідні від них нащадки, злилися в одне, вічне, Єдине триЯззя. І кожне нове народження є початком, «висуканим» із Покону. Усе, що з’являється, є ніби листочки, квіточки і плоди на кроні Дерева Життя. Аби віддати людям гідний пошанівок, як і належить спадкоємцям Слова Бог, а також розчистити їм щлях до істинного процесу творення життя, ми сьогодні маємо осмислити те, що нас розділяє – очистити зерня від полови. «Бзіки» зі словами-пустками треба викорінити з мовного вжитку. Прошу всіх висловитися. Почнемо з азів – запрошую Азбуку, а далі всіх за готовністю.

- Без букв про Покон, у котрому все і ніщо перебуває в безформному стані, не можна зрозуміти достеменно нічого! – засвідчила Азбука. - Ми несемо Світло Свідомості і Світло Пітьми знаками Слова Бог, які власними іменами змушують Форму будь-чого набувати того чи іншого вигляду. Без нас навіть уявити собі щось не було б змоги.

- Без Енергії не було б кому користуватися Світлом Букв Азбуки, не було б творення, ніщо б не могло проявитися – жодні елементи і Форми, без звуку ніхто нічого не зміг би висловити про Покон і Твориво, і не було б нічого, про яке свідчимо, що воно є.

- Без Райдуги світ був би сірим. Мої Кольори наповнюють життя людей Світлом радості.

- Ніхто не буде заперечувати, що без Води взагалі ніякої Мови про Твориво світу Яви не йшлося б.

- Панове! Буквар укладає тексти програм, слідуючи словотворенню. Тільки так стає зрозумілим зміст і сенс Творива.

- Без цифр не було б числового програмування, і ми із задоволенням єднаємося з буквами Азбуки, щоб оцифрувати картину Всесвіту для Покону.

- Все так, шановне зібрання, - підвела підсумки самореклами прибульців Форма, - але як людині збагнути образ Покону, безформного? Як присутні бачать себе, наприклад, в складі вовняної мички, з образом якої ми пов’язуємо Покон? Може, це порівняння не доцільне?

- Букви не пам’ятають себе до появи, - мовила Азбука, - але чули про існування в образі мички прообразів букви І, скручених у нитки Пітьми, які після додавання ниток Світла й розкручування народжують Енергію, стають молекулами ДНК й несуть генетичні коди у Всесвіт. Натомість прямі, але також скручені, І-подібні нитки,  розтягнуті між стінками Кону, є основою тканини Духу Явної. Нехай Вищі Істоти про це скажуть, я боюся помилитися.

- Так, шановна Азбуко, - обізвалося Слово Бог. – Настала пора дати відповідь на запитання тотожності моєї власної суті з Істотами Споконвічного, Ізначального і Явної – Матері світу. Моя суть Двоєдиного, Андрогена – це і є скручена нитка Світла РА і Світла Пітьми – образна форма ДНК. Розставлена пастка з таких ниток на всю Материнську Яйцеклітину відома серед людей як матриця. Це, кажучи метафорично, – мережа ДНК Явної, моєї дружини. Наше Трисуття походить із форми букви Я. Її начерк – це стан Плану Всесвіту, складеного з образного півкола Покону, Осі й окремішнього, умовного променя букви І. Головна Вісь, як і тканина матриці, висукані Ізначальним, який із Я повстав Само Собою. Півколо Покону завди бере участь у творенні Ізначальним Яйцеклітини. Тому Я – знак Прообразу, котрий ніколи не зникає і не народжується. Це вічний Кон віку, котрий Словом творить через мене. Розташування кону визначає людина за власним образом і подобою, осягнувши в собі божественне персональне Трисуття, перебуваючи у числівно означеній точці Простору-Часу. Більше розкаже Явна.

- Панове присутні! Моєство повстало із Прообразу Яйцеклітини за поштовхом Духу на тій же Осі, але за протилежною суттю Я до Двоєдиного. Роздвоївшись,  Я видала з себе Само Собою Сина. Ми сукаємо нитки матриці, скручуючи на початку промені Світла Пітьми з протилежних країв Покону. Нитки букв І пронизують Простір Материнського Яйця в різних напрямах. Аби твердь Світла Пітьми була надійною, нитки в’яжуть так, щоб утворювалася сітка з трикутних пірамід. На тім полотні ми вишиваємо узори – підвішуємо на матриці кристали Свідомості, утворені двома спряженими навхрест трикутними пірамідами. Так отримуємо заготовки матричних тіл куба й октаедра, в яких ми створюємо осередки оптимального збудження Поля Духу – концентри для мощення сонць, планет, чорних дір, істот небожителів, мізків людей, Землі тощо. Разом все сплетене, збуджене і вміщене творить Небо. У концентрах розташовані ККП – Контрольно Командні Пункти, підпорядковані Оіцетворцеві – Синові нашому. Із допомогою кристалів Свідомості вони роздвоюють енергію на Світлу і Темну та пускають її рухатися колами попарно назустріч одна одній за формою цифри вісім. У тім русі Світло й Пітьма знову скручуються в одну нитку, але вже підключену до відповідного ККП зірки. З руху колами відносно осей постають криві лінії букв Азбуки. Ми їх сполучаємо з прямими лініями букви І й дістаємо різні букви – Плани для писання текстів і спілкування між усіма складниками Простору-Часу. Ми сім’єю займаємося лученням букв у слова Мови з метою втілення Проекту України на весь світ. Для цього ми вигадали Буквар. Він розробив методику буквопису. Нехай розкаже про неї.

- Так, дійсно мене вигадали під час пошуків технології програмування життя за посередництва ДНК. Після відпрацювання перших текстів розгортання організмів на Землі й у Небі мені надали статус відповідального за подальший смисл розвитку форм. Проблеми виникли з цифрами й числами – важко дається погодження всіх ланок словотворення. Буквопис мав би бути однозначним, щоб числівна гармонія легко прокладала шлях для формотворення, але то тільки загальна вимога. Насправді відпрацювання логістики і образного творення форм є надто не однозначним при реальному програмуванні. Вишні сили  задають ритм і систему кодування, але справа з корегуванням психічного змісту належить Енергії, Елементам, Воді й Райдузі. До роботи залучають Рух і схему душі ОН. Душа – це стан Води в Двоколі кожної істоти. Нехай Елементи продовжать тему.

- Зважаючи на те, що кожний атом елементів – це істота, а вище на ієрархічній драбині ДНК розташовано безліч істот із вищим рівнем свідомості, зрозумілими є загрози програмування. Шкода кожну душу, котрій доводиться бути крайньою в тій катавасії. Її митарства виявляють всі помилкові налаштування і підключення будь-кого з проектантів: будь-яке не до ладу вжите слово миттєво створює завихрення Поля Свідомості. Тоді й маємо стресові ситуації на кожному, так би мовити, кроці. Все переносять і переживають енергії. Нехай поділяться висновками про психологічні причини протистояння рас в Україні.

- Енергія Світла і Пітьми не проявлена в стані потойбіччя Кону, -  продовжила пояснення представниця енергій. - Там Спокій: нема ні цифр, ні чисел, ні руху - нічого, що б могло свідчити про нас, крім Образу. Абстрактного образу. Мичкою називаємо наші прообрази, упаковані в безмірне, безіменне, безмовне, вічне, упокоєне. Ніколи не зникає наш зв’язок Покону із сіткою Духу, І-мережею. Тут постійно присутня вічна енергія. Українці порівнюють ідеальний прообраз Покону іноді з клоччЯм. Цим вони вказують на колової форми скрутки червоточин та на Я Споконвічного. У мережі, де підвішена Земля України, психологічних причин протистояння рас не закладено природою. І колір шкіри не впливає на стан конфліктів. Рух енергій кардіологічного типу створює психологічне поле Віри і Любові однакове для всіх народів. А міжрасові конфлікти мають політичні й економічні причини. Тому нам потрібно дбати про зміну образно-логічного мислення загалом людства в напрямі розуміння Задуму України на весь світ поза расами. Оскільки у Полі Свідомості діють ворожі проектові України сили з різних світів, потрібно на рівні ДНК впровадити програму ідеологічного змісту України Рас. Тоді ми станемо носіями тих аспектів енергетичних вібрацій, які змінять стан людської цивілізації.  

- Потойбіччя Кону наповнене мовчанням, - заявив представник звуків, - бо там нема того, що могло б звучати. Тільки Світло плану ОН озвучує Простір Яви й провадить Час. Той усе чує, на все реагує, матеріалізуючи всі Я – Споконвічне, Початкове і людське. Несвідоме отримує Свідомість, Слово звучить, енергія вертиться колами, животворячи. Так Покон стає доступним у пізнанні самого себе у світі Яви. Тут, завдяки різним говорам, звукові важко виконувати роботу за єдиним алгоритмом: попробуйте порозуміти тих, хто не знає мови іншого. Тільки в музиці настає гармонія – нема бар’єрів для розділення народів. Можливо, нам потрібно почати з того, щоб музика вважалася тереном, музичною платформою України Рас? І ще я бачу можливість пояснювати матрицю тіла будь-якої людини також як платформу Духу України. Зрештою і душа є універсальною категорією смислів України на рівні Води. Тут наука України була б доречною. А ще, аби узагальнювати результати й корегувати вхідну інформацію ДНК, ми ж створили Мову. Вона найповніше проникає у почуттєвий і логічний змісти слів, тож нехай висловиться.

- Я наймолодша серед поважного товариства, тому зрозумійте мій максималізм: уже пора впровадити Мову в усі сфери життя Всесвіту, й передусім на Землі. Азбука і Буквар мають визначати зміст освіти серед народів. А високі сили мають сконцентруватися на цьому архіважливому завданні. У мене все!

- Дякую за відкриття себе, шановні! – підсумувала бесіду Форма. - А як ви узагальните суть ТриЯззя? За якими ознаками людина має розрізнити Споконвічне Я Покону, початкове Я Слова Бог і я людське як складові осягання смислу України?

- Поконне Я відоме як Господь. Він виражає себе тим, що всі інші Я є Його вкладеннями й формують із Ним спільність ТриЯззя, - відповіла Мова. – Тільки релігійні трактування заганяють Віру і Любов у глухий кут невігластва. Тому треба впровадити на Землі єдину Школу Слова України. І то треба робити вже!

Рипнула Брама Входу, де Покон і Форма провадили збори, й увійшов брамник. 

- Дякую, родичі! – Форма зрозуміла, що пора завершувати збори. - Залишилося тільки вияснити, чи є знак букви Я виразником Форми України Рас?

- Є! - відповіли всі одноголосно, ніби проспівали хвалу Господу.

- Де воно те Я в тобі? – запитала Форма в брамника, котрий прийшов закрити вхід на ключ і чекав закінчення зборів.

- Там, де й у тобі! - відказав філософ, зіщулившись від скрипу іржавих завіс Брами, голос якої застряг між просторами. – Про мастило б хтось подбав, чи що!?