Без обмежень випустили свій гірший альбом

Наприкінці літа музиканти з гурту Без Обмежень випустили альбом «Мільярди».  Це вже п’ята платівка в скарбничці команди, анонсувати яку колектив активно розпочав після закінчення туру “Буду з тобою”. Нещодавно стало відомо, що зі своєю новинкою хлопці замахнулись на те, аби зібрати наступного року «Олімпійський». Давайте спробуємо поглянути, чим підкріпили свої амбіції Без Обмежень.

Одразу зауважимо, що ситуація з платівкою виявилась відверто суперечливою: з однієї сторони численний фандом команди встиг возвести новинку в розряд кращого, що могло статись з українською музикою, а з іншої – альбом вийшов наскільки прохідним, що навіть в перші дні його релізу на крупних музичних стрімінгових сервісах, він не зміг потрапити та протриматися хоча б кілька днів в регіональних чартах. Це ставить під сумнів комерційний успіх цифрових продажів “Мільярдів”. Отож, єдина можливість для колективу на даний момент хоча б якось виправити ситуацію – “обкатати” новинку в рамках обширного туру на її підтримку. 

Готуючи альбом, який врешті виявилась радше міньйоном, ніж повноцінним лонгплеєм (7 треків тривалістю трохи менше тридцяти хвилин), Без Обмежень продовжили співпрацю з саунд-продюсером Артуром Данієляном. Артур працював над двома минулими платівками гурту і, дивлячись правді у вічі, їх не можна назвати найкращими його проектами, тим паче на фоні робіт, якими він займався раніше. Але, можливо, новий альбом змінить цю чергу сумнівних починань? 

Загалом навряд, оскільки “Мільярди” демонструють все той же нерівний матеріал, який ми же бачили в минулих релізах команди. Хлопці продовжують комбінувати філософську та любовну лірику з неочікуваним інтересом до актуальних подій сьогодення, що аж ніяк не додає відчуття цілісності. З “Мільярдами” все просто: якщо вам зайшли дві минулі платівки Без Обмежень, очевидно, що новий реліз припаде вам до смаку. Він практично нічим не вирізняється серед своїх попередників, ба навіть продовжує їх лінію. Ті ж самі клішовані ідеї, загостреність звучання під радіоформат, самоповтори та непокидаюче відчуття вторинності. Це цілком конвеєрний продукт від якого абсолютно нічого не очікуєш.

Без Обмежень завжди вкрай обережно та вивірено ставилися до своєї творчості. Розпочавши свою кар’єру майже два десятки років тому на полі альтернативи, вони врешті перекваліфікувались в рок-романтиків. Здавалось, пожинаючи плоди успіху останніх років, музиканти могли б дозволити собі нарешті вдосталь поекспериментувати та видати справді цікавий альбом. Попри те, що платівки “5 хвилин” та “Буду з тобою” отримали переважно негативні відгуки серед критиків, слухацька аудиторія зустріла їх досить тепло. Маючи такий кредит довіри, хлопці все ще продовжують триматись тієї формули, яка вивела їх на пік визнання: однотипні романтичні тексти в поєднанні з лайтовими аранжуваннями. Відтак новий альбом “хворіє” симптоматичною проблемою відсутністі хітів. На кожну платівку команди припадає лише кілька гучних композицій, в той час як інші заходять лише під певний настрій, і “Мільярди” – не виняток.

Серед чіпких треків, що ними можуть похизуватись “Мільярди”, ми б хотіли виділити сингл “Зорі Запалали”, який був першим треком на підтримку альбому. Зараз він лунає мало не з кожної мильниці школярок та більш традиційної для Олега Винника аудиторії жінок 40+. Це типовий мейнстрімний поп-рок (більше, звісно ж поп, ніж рок), цілком форматний радіопродукт, який, наче жуйка, прилипає до язика. З перших же секунд він в’їдається в голову, заманюючи простотою. “Зорі…” досить вміло комбінують нехитрий рефрен з яскравим аранжуванням, яке нарешті виглядає не просто незв’язним нашаруванням звуків, а справді підкреслює настрій композиції. Однак в більш глибокий аналіз треку вникати не хочеться, оскільки пісня експлуатує все ту ж тему романтичних відносин, граючи на емоціях не вельми вибагливої слухацької аудиторії.

Під час промотування синглу “Зорі Запалали” SMM-ники команди, вочевидь, перестарались з нарощуванням аудиторії каналу з використанням сервісів накручування переглядів, що не залишилось поза увагою редакції нашого порталу. Детально про ситуацію можна прочитати в матеріалі: Накручуємо лайки Без Обмежень. Частина друга (заключна)

В кінці трек-листу альбому розмістився сингл “Літак на двох”. який знову ж звертається до звичної романтичної тематики. Трек, хай навіть і не претендує на хітовий статус, однак якісно вирізняється серед всіх треків альбому. Це все той же форматний радіопродукт, проте, що парадоксально, подібна подача лише підкреслює динамізм оповіді. “Літак на двох” не позбавлений і звичного для без Обмежень стилю. Воно й не дивно, оскільки хлопці реанімували не вельми популярний власний російськомовний сингл “Полет домой”. В той час, коли платівка вкрай намагається запропонувати нове звучання, не позбавлений шарму “Літак на двох” дозволяє відданим фанатам поностальгувати за творчістю старих Без Обмежень, коли хлопці ще не ступили на мейнстрімну доріжку.

Інші ж п’ять композицій – цілком безликі сингли, які не пропонують абсолютно нічого нового і виглядають скоріше як пародія на всю минулу творчість Без Обмежень.

Якщо ви прослухати трек “Не мовчи” і вас не покидає відчуття, що ви це вже десь чули, вітаємо – ви не один. Уважні слухачі вже встигли запропонувати більш вдалу назву синглу – “Без неї ніяк №2”. Це чергова лірична балада з досить непоганою лірикою, що на фоні всієї іншої платівки – досягнення, та цілком вторинним аранжуванням. “Не мовчи” дуже хоче грати на ностальгії, проте наскільки невміло, що цей порив перетворюється в пародію.

З “Мільярдами” та сама історія. Попри те, що трек отримав чимало схвальних відгуків серед слухачів, це все той же нудний ліричний трактат виконаний під типове аранжування. Мелодійний, часом з досить цікавими рішеннями, трек заходить максимум на кілька разів. Виною тому цілком нудний рефрен та все те ж відчуття вторинності. Вибагливе слухацьке вухо після кількох прослуховувань навряд чи не проведе паралелі з популярним хітом Без Обмежень “Зима”, який, очевидно, так наполегливо мавпує сингл.

“Моя Земля” – це саме той сингл, де хлопці повертаються в сторону актуальної тематики. Та і як може бути інакше. Всі імениті музиканти та колективи зробили внесок в скарбнику альбому пам’яті Дані Дідіка, тож Без Обмежень просто не могли лишитись в стороні, зважаючи на їх звичку примазуватись до будь-чого, що накине хоча б кілька балів до символічного капіталу. “Моя Земля” могла б вийти добрим синглом, якби не примітивний нафталіновий саунд, який відсилає слухача в глибини не вельми популярного доробку Григорія Лепса. І це при тому, що нарешті Сергій Танчинець нарешті зумів виродити досить пристойний текст. Але цього замало…