Берили - ясність та загадковість

Берили – одна з найвідоміших у світі груп дорогоцінних каменів, причому дорогоцінними вони вважалися ще в незапам'ятні часи. І хоча берили ніяк не можна назвати лідерами у світі дорогоцінного каміння за різноманітністю колірної гами, тим не менше, і в цьому сенсі з ними теж все добре. Ну а за вартісною шкалою деякі з представників берилів запросто змагаються з діамантами, і навіть можуть іноді їх випереджати в цінових перегонах. 

Загальна гемологічна інформація: 

Колірна гамма: зелений, блакитний, рожевий, червоний, жовтий, безбарвний 
Коефіцієнт заломлення: 1.577( /-0.016), 1.583 ( /-0.017) 
Хімічна формула: Be3Al2(SiO3)6 
Твердість: 7,5 - 8 
Щільність: 2.67-2.745 
Кристалічна група: гексагональна 
Походження: Індія, Пакистан, Афганістан,Росія, Україна, Австрія, Норвегія, Німеччина, Швеція, Ірландія, Колумбія, Бразилія, США, Мадагаскар, Мозамбік, ПАР, Зімбабве, Малаві, Замбія, Нігерія. 

Всі різновиди берилу мають загальну формулу - Be3Al2(SiO3)6. У чистому, бездомішковому вигляді кристали берилу безбарвні. Такий берил отримав торгову назву Ґошен на честь одного з місць його знахідки – Ґошен, в штаті Массачусетс, США. Безбарвний берил рідкісний і мало значущий як дорогоцінний камінь, але має історичне значення, оскільки його можна вважати предком наших сьогоднішніх окулярів. Ще в античні часи слабозабарвлені та безбарвні кристали берилу полірували і використовували як збільшувальні скельця.
 
Колір "кольорових" берилів залежить від наявності мікровкраплень металів: заліза, хрому, ванадію, кальцію, скандію, титану, кобальту, марганцю і урану. Найбільш "гемологічно" значущі і впізнавані різновиди берилу: зелений , жовтий (геліодор), золотистий берил, аквамарин, смарагд, морганіт і біксбіт.

Зелений берил 

"Сімейна назва" берил використовується для дорогоцінних каменів, колір яких недостатньо зелений для того, щоб вважатися смарагдами, і недостатньо синій для того, щоб вважатися аквамаринами. Крім того, берилієм називають також каміння, колір якого є проміжним між зеленим і жовтим. 

"Просто" берил дуже часто піддається термічній обробці, в результаті якої видаляється зелена складова кольору і посилюється блакитна. Таким чином на світовий ринок потрапляють більше половини всіх аквамаринів. 

Морганіт 

Морганіт - рожевий, іноді з фіолетовим або помаранчевим відтінком, різновид берилу. Отримав свій колір завдяки домішку марганцю. Твердість частіше ближче до 8, ніж до 7,5. Інтенсивні кольори зустрічаються вкрай рідко, і тому навіть камені із зовсім слабонасиченим забарвленням досить високо цінуються за їхній ніжний м'який колір. До морганитів часто застосовується термічна обробка, яка призводить до невеликої інтенсифікації кольору, і часто посилює помаранчевий відтінок. 

Через дуже ніжний колір дрібні морганіти виглядають майже безбарвними, тому цінуються достатньо великі камені. Раніше морганіт був просто "рожевим берилієм". Тільки з 1911 року він називається "морганітом" на честь Нью-Йоркського фінансового спеціаліста і колекціонера дорогоцінного каміння Джона Пірпонта Моргана. 

Золотистий берил 

Дуже рідкісний різновид берилу завдячує своєму яскравому золотистому або лимонному кольору домішкам урану, концетрація якого вимірюється тисячними частками відсотка. Ніякої природної радіоактивності, що визначається дозиметрами поверх природного радіаційного фону, від таких берилів очікувати не варто.. Такі зразки знаходять завжди в родовищах справжніх аквамаринів. 

Аквамарин

Що означає фраза "справжній аквамарин"? Ці слова означають, що камінь має властивий аквамарину світлий синій або зеленувато-синій колір "від народження", а не завдяки технологічному втручанню людини. Зелені півтони в аквамарин додають домішки тривалентного заліза у поєднанні з хромом або ванадієм. Твердість аквамаринів, як правило, становить 7,5. 

Аквамарин має світлий синій або зеленувато-синій колір, яким він зобов'язаний залізу в ступені окислення +2. У Пакистані та Афганістані зустрічаються берили, які відносяться гемологами до категорії аквамаринів, але тих, що мають синювато-зелений колір. Аквамаринами їх вважають через дуже слабку насиченість кольору. 

Історично найбільш цінним кольором аквамаринів вважався досить яскравий, насичений зелено-синій колір (колір морської хвилі). Нині в переважній більшості на світовому ринку ми бачимо світлі ненасичені блакитні камені.

Аквамарини з декількох родовищ, що відрізняються найбільшою інтенсивністю зеленувато-синього кольору, отримали свої власні назви (Аквамарини Санта-Марія і Санта-Роча - за родовищами у Бразилії; Санта-Марія африканська - мадагаскарське каміння схожого відтінку). Аквамарини Санта-Марія, точніше сказати - не самі камені, а їхня назва - стали предметами численних "спекуляцій". Так почали нерідко називати будь-що виключно з метою продати дорожче.