Барселона - це свято, драйв та море позитивних емоцій!

Вранці 24 липня наша група покинула місто Люрд. Отець Олександр вирішив влаштувати нам сюрприз і відвезти до Атлантичного океану. Але, на жаль, не все склалося, як гадалося.

Але цей неприємний момент не зміг затьмарити радості від поїздки. Хоч і з вікон, але ми спостерігали за бурхливим життям іспанських прибережних міст, чудувалися з їх красивої архітектури.

Повозилися ми повозилися, та й взяли курс на Барселону. 

Провівши добу в автобусі, рано-вранці 25 липня наша група вмивалась та чистила зуби біля поливальниць для газонів. Поодинокі перехожі мали з чого пореготати, дивлячись на це видовище. Вмившись, я одягнула оранжеве платтячко, з великими труднощами запхала свої набряклі ноги в балетки та кинула купальник у сумку. Отець Олександр поводить нас містом, а потім ми підемо на пляж!

Перше фото у Барселоні. Кущ!

 А далі ми входимо в Олімпійський парк, розташований на горі Монжуїк (кат. Montjuïc) і бачимо відому телевежу - символ Олімпіади 1992 року. Висота вежі становить 136 метрів. Взагалі-то це атлет, який тримає у руці факел з Олімпійським вогнем. А створила цю споруду уява архітектора Сантьяго Калатрави.

Також на горі Монжуїк знаходиться Національний палац, в якому розташовується музей мистецтва Каталонії (MNAC). Тут зберігається величезна кількість творів каталонських художників. 

І тут перед нами відкрилася неймовірна панорама на місто.

Спускаємось сходами вниз до Магічного фонтану Монжуїка (исп. Fuente mágica de Montjuic, кат. Font màgica de Montjuïc). Він був побудований у 1929 році до Всесвітньої виставки. А перед Олімпіадою-1992, був добавлений музичний супровід. Фонтан працює за таким графіком:

В цей ранній час фонтан мав би бути вимкнений. Але через якусь технічну помилку він був включений. Нам на радість)))

Помаленьку чалапаємо далі у місто. Народ не хоче так швидко покидати це місце, але отець Олександр вперто веде нас вперед і обіцяє, що ми сюди ще повернемось.

 Виходимо на площу Іспанії. Вона розташована у підніжжі гори Монжуїк. Всі основні пам'ятки, які тут знаходяться, були створені напередодні 1929 року, коли в Барселоні проходила Всесвітня виставка. Ми бачимо 47-метрові венеціанські колони.

Поряд - арена для кориди. На сьогоднішній час недіюча, тому що бої биків в Каталонії були заборонені з 1 січня 2012 року.

Біжимо за отцем Олександром... Що встигаю - то фотографую, що не встигаю - стараюсь закарбувати у своїй пам'яті. Зараз, через 4 роки після поїздки, я зрозуміла, що запам'ятати я мало що зуміла...   

Прибігли до Собору Святого Хреста і Святої Евлалії (исп. La Catedral de la Santa Cruz y Santa Eulalia). Розташований Барселонський собор у Готичному кварталі. Його будівництво продовжувалось з 1298 по 1420 рр. 

Всередині собору є внутрішній дворик, відкритий для відвідувачів. І тут, в одній із каплиць, живуть білі гуси. Вони символізують чистоту Святої Евлалії. Їй було 13 років, коли вона прийняла мученицьку смерть від рук язичників. Тому і гусей рівно 13. 

 Після відвідин собору ідемо на пляж. Отець Олександр каже, що це недалеко. Але півгодини пішки при такій спеці видалися нам вічністю. Хоча і подивитись було на що. Спершу ми вийшли на Королівську площу (исп. Plaza Real, кат. Plaça Reial), яка також розташована в Готичному кварталі...

... а звідти виходимо на головну вулицю Барселони - Рамблу (кат. Rambles). Тримаємо курс на пам'ятник Христофору Колумбу...

... і виходимо на набережну.

Нарешті ми на пляжі!!! Народу купа. Розкладаємо коцики, і лежимо. Ми на березі Середземного моря!

Але так як шкіра у мене білосніжна - довго торчати на сонці не бажано. Тому, вже через декілька годин, я та моя дорога родина пішли оглядати околиці. Часу в нас було предостатньо.

Спека просто неймовірна. Біля пляжу стоять лотки з різними напоями та фруктами. Ніхто з викриками: "Пахлава медовая, кукурудза, креветки, свежие креветки", - не лазить... Я купила нарізку зі свіжих холодних фруктів. Такий собі фруктовий салат. Ням-ням. Крім того, по пляжу ходять поліцейські, які слідкують за чистотою та порядком. 

Заморивши черв'ячка, йдемо фотографуватись біля пальм.

Також я трохи постогнала біля яхт...

А то є моя любов - вітрильники. Вийти в море на такому судні - моя мрія.

А біля цього корабля я ледве не втратила свідомість від щастя. За декілька євро можна було піднятись на борт і облазити цей галеон вздовж і впоперек. Чому я цього не зробила, досі не розумію...

Тут, мабуть, я і закінчу. Попереду в нас ще два дні в цьому чудовому місті. І ціле Середземне море емоцій та вражень!


 

Читайте про початок цієї подорожі:
Вперше в Європі. Початок прощі. Чернівці - Лагевнікі
Королівське столичне місто Краків
Дивовижне місто Краків. Частина друга
Ченстохова - духовна столиця Польщі
Велике Герцогство Люксембург. Дива маленької країни
Слідами Марії-Антуанетти. Версальський палац
Слідами Марії-Антуанетти. Частина ІІ
Париж - не місто. Це ціла планета!
Коли Богу на небі нудно, він відкриває вікно і дивиться на паризькі бульвари
Лурд - місто Діви Марії
Лурд - найбільша святиня Франції
"Пік дю Жер". Прогулянка Піренеями
Лурдська фортеця. У стінах старовинного замку