Айріс і Тула. Дивовижна історія дівчинки і кішки

11 серпня 2015
Oleksandra Orlova

Айріс Грейс народилася у 2010 році у Великобританії, батьки не могли натішитися своєю маленькою квіточкою (у перекладі з англійської Iris - квітка ірису), але вже через рік у дівчинки почали проявлятися ознаки аутизму. Вона розвивался інакше, ніж її однолітки і воліла залишатися наодинці, аніж гратися з іншими малюками, їй важко було вчитися елементарним речам. Однак вже у два роки Айріс виявляла інтерес до музики, живопису, танців, почала читати, тож її батьки вирішили не намагатися зробити зі своєї доньки "нормальну" дитину, а якнайкраще виявляти та розвивати її екстраординарні здібності. 

Так у їхньому домі з’явилися різноманітні музичні інструменти, була облаштована художня студія для маленької Айріс, замість прогулянок на дитячий майданчик, родина почала виїжджати на велосипедах до красивих і затишних куточків природи, де дівчинці було особливо спокійно. Коли Айріс виповнилося три роки її картини (а їх не можна назвати просто малюнками) розмістили у кількох галереях. Батьки створили сайт її творчості й у неї швидко з’явилися шанувальники.
 
Змалечку Айріс не виявляла інтересу ні до дітей, ні до тварин - вона їх ніби не помічала. Спілкування було справжнім випробуванням для дівчинки, багато ускладнень виникало у простих побутових ситуаціях. Айріс ненавиділа таймлайни, не розуміла правил дитячих ігор, лякалася чужих привітань і знайомств, відмовлялася носити одяг. Збоку вона могла здаватися дикункою, але близькі люди знали, що Айріс напрочуд талановита, а ще тендітна, наче квіточка.
 
Якось на Різдво у домі Грейсів гостювали їхні близькі друзі з Лондону. Вони приїхали зі своїм сибірським котом, якого не хотіли залишати у столичній квартирі самого. До цих пір байдужа до тварин Айріс, раптом прив’язалася до пухнастика. Вони усюди ходили разом, спали поруч і, здавалося, дівчинка стала більш зібраною та спокійною з появою тваринки у домі. Тому після свят батьки Айріс принесли до оселі кошеня і подарували своїй доньці.
 
Маленька киця породи мейн-кун з китицями на вушках, наче у рисі, одразу сподобалася Айріс, і вже у першу ніч вони солодко заснули разом. Дівчинка назвала кошеня Тула (Thula), вибравши слово з африканської колискової, яку вона дуже любить (до речі, воно означає "Мир, спокій").
 
З тих самих пір Айріс і Тула, дівчинка і кішка, не розлучаються ні на мить. Тула спить поруч з Айріс, чекає її у художній студії, поки вона снідає, а потім споглядає, як маленька художниця працює. Вони вигадують різні ігри, гуляють у саду та їздять на віддалені велисипедні прогулянки разом з батьками: для цього і для Айріс, і для Тули облаштовані спеціальні сидіння.
 
Раніше купання було для дівчинки справжньою мукою, тепер Айріс і Тула приймають ванну разом і обидві щасливі. Лише за рік Айріс стала набагато менш тривожнішою, відкритою, у неї більше немає проблем з носінням одягу, хоча, як справжній художник, вона має своєрідне бачення стилю.
 
Айріс і Тула стали натхненням для багатьох публікацій і навіть художніх ілюстрацій. Не дивно було б зустріти і дитячу книжку про дружбу дівчинки і кішки, адже історія Айріс і Тули прекрасна і дуже добра.
 
Познайомитися ближче з Айріс, її творчістю та кицею-подругою Тулою можна на сайті: irisgracepainting.com
 
(via)

Якщо вам сподобалась ця стаття, вам також варто почитати:

Історія про Ноа та його домашнього улюбленця
Яку дитячу хворобу названо "епідемією ХХІ"?
Підліткове диво
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Стібок за стібком: як чилійська мисткиня вдихає життя у свої картини
Художниці Кейсі Завалья своєю творчістю розмиває кордони між гобеленом і картиною. Незважаючи на те, що замість пензля і полотна художниця використовує голку і тканину, її портрети виглядають так, немов вони намальовані маслом. Аби виробити авторський стиль і власну новаторську систему "малювання нитками" дівчина дуже довго практикувалася, але в підсумку її вишиті портрети можна без перебільшення
Читати більше