Арійський сонячний хрест в культурній спадщині Карпат

30 вересня 2015
Редакція
Арійський сонячний хрест – це символ у вигляді чотирьохстороннього рівнораменного хреста, в центрі якого включено солярний знак (соляріс) у вигляді захисної або атакуючої свастики. Вона символізує оберт Сонця та рух космічної енергії у просторі. Разом із "громовим колесом" або як його ще називають, "колесом Перуна", арійський рівносторонній хрест набув культового значення та став родовим оберегом для усієї Балкано-Карпатської зони.

В старих рукописних гуцульських книгах розповідається, що свастичний хрест застосовувався ранніми опришками як джерело незкінченної життєвої енергії, потік божественної, захищав від ворогів і злих демонічних сил. З наукових джерел відомо, що свастика в культурі древніх арійських народів символізувала світло і чистоту, благо і щедроти, безкінечність, неперервність, а сам термін ("Sauwastika”) походить від санскритських коренів: सु, су, "добро, благо" і अस्ति, Асті, "життя, існування", тобто "добробут" або "благополуччя", близьке до ритуального кличу "Сваха!" ("Хай буде благо!" чи "Благослови!"). Так само старослов'янське значення "сва" - небо, "з" - прийменник, "тика" - "тикати" - рух, тобто - "рух з неба" або "небесний рух".

Успадкувавши глибинну суть цих святощів, опришки випікали арійський хрест під час ініціації на грудях, з лівого боку. Ніхто з чужих не повинен був цей хрест бачити. Це був тогочасний ідентифікатор для своїх. За аналогією з іншими стародавніми повстанськими рухами, початок опришківству міг дати древній клан праіндоєвропейських жерців, можливо, кельтів-друїдів, шлях яких пролягав через Карпати, а можливо рахманів, про яких відзивалися як про пишних і блаженних старців, які покинули рідні землі та подались в далекі, теплі краї.

Свастичні (ламані) хрести прикрашали сволоки, хати та стіни столітніх гуцульських дерев'яних церков і будинків, а також - дитячі колиски, ярма для волів, барвисті вишиванки, персні тощо. Дитяча колиска XIX ст. із Микуличина, Івано-Франківсько область, на котрій зображена захисна сварга, яскраво засвідчує арійські корені Гуцульщини. Місцевий краєзнавець Юрій Бобровський переконаний: "Це спадщина від кімерійців, тобто якщо кімерійців рахувати першим тисячоліттям до нашої ери, то таким чином це вже три тисячоліття гуцульській культурі".

Є й інша знахідка, відома світу як дерев’яний ручний хрест у формі атакуючої сварги, що використовувався в ритуалах ініціації та зберігся у церкві XIX ст. міста Коломия Івано-Франківської області. Сьогодні експонується у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. В книзі Миколи Васильчука "Творення" (Коломия, Народний дім, 1994) говориться, що цей хрест — "цікавий зразок використання архаїчного язичницького елемента" (так званого ламаного хреста-свастики).

Окремо варто згадати і про "зґарди" - дохристиянські гуцульські обереги у вигляді рівносторонніх арійських хрестів, які виготовляли з бронзи, срібла або латуні та нанизували на ретязі, після чого одягали на шию й так носили. Назва походить від санскритського слова "Svarga" – тобто зварґа, Всесвіт. Богом Всесвіту у давніх слов'ян являвся "Сварог" (Swarog) - небесний коваль, що викував своєю вогненною кувалдою красне Сонце, Місяць і Зорі. Кольє із зґардів виконувало потужну захисну дію, людина почувалась захищеною на всіх енергетичних рівнях.

На жаль, українська наука з відомих причин упродовж тривалого часу обходила стороною дослідження свастичних символів Карпатського регіону, а тому вичерпної інформації щодо арійської символіки не так вже й багато.

Цінними є зображення свастик на речах Трипільської культури, яка майже дві з пoлoвинoю тисячі рoків прoіснувала на земляx між Kарпатами і Дніпрoм. Унікальними є дві свастики на дні та стінці ритуальної чаші з усатівського могильника, виявленого археологами на околиці Одеси.

Знання про ці священні символи зберігали і доносили нащадкам тисячоліттями як таємницю хранителі арійського роду – бережі-брахмани. З тих часів, але вже із трохи зміненою назвою в Карпатах побутує "береза" – так гуцули називають провідника гурту колядників. Щоби бути обраним на такого провідника, "бережа-береза" повинен досконало знати тексти всіх коляд та сам ритуал колядування. У дохристиянську давнину "бережі" відігравали в общинах роль жреців, кощунів та відунів – носіїв духовних та інтелектуальних знань. Вони володіли також мольфарською, інтуїтивною силою, таємниці якої відроджуються у наш час.

© Віталій Креслав, (https://www.facebook.com/vitaliykreslav) - етнолог, краєзнавець, засновник т-ва "Спадщина Предків"

//Використана література//

Отрощенко В.В. Корпусова В.М. - "Свастика в знакових системах доби міді-бронзи в Україні";
Боберський Ю.Ю. - "Арійська сучасність Гуцулії";
Одрехівський Р.В. - "Різьблені дерев'яні хрести богослужбового призначення XIX ст - першої половини ХХ ст. з Галичини";
Васильчук М.М. - "Творення";
Ярослава Ткачук, Марія Кубік - "Гуцульські прикраси";
Бутакова Н. А. - "Древний символ – свастика";
Роберт Бир - "Энциклопедия тибетских символов и орнаментов".

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Обираємо готель для відпочинку в Єгипті: на що звернути увагу
Обираючи тур, потрібно знати деякі нюанси: тільки в цьому разі відпочинок повністю відповідатиме вашим очікуванням. Який сервіс пропонують туристам на курортах Червоного моря та на що звернути увагу, бронюючи готель, ми вам зараз розкажемо.
Читати більше
11 трендових відтінків для вашого гардеробу (весна–літо 2021)
Сьогодні мова піде про кольорові тренди весна/літо 2021. Це перший сезон, коли колекції розроблялися ізольовано, і відповіддю на умови карантину стала суміш ескапізму, комфорту і повернення до природи.
Читати більше