Андрій Котов: "Додому тягне завжди... Немає нічого кращого за вечірній Львів"

  Ціль
   На заробітки до Чехії 23-річний юнак подався через бажання реалізувати визначену в житті ціль:
   - Для того, щоб твердо стояти на ногах і в майбутньому змогти забезпечувати сім'ю, - потрібно діяти зараз. Хочу заробити грошей і придбати мікроавтобус. З часом, можливо, удасться організувати власний бізнес, щось на кшталт перевезення пасажирів або вантажу. Зараз є маса цікавих ідей в цьому напрямку. Усі варіанти можна розглянути і остаточно визначитись, але найголовніше - зробити перший крок і не спасувати перед труднощами. Для досягнення цілі з можливостей заробітку обрав роботу за кордоном. Зателефонував знайомим і домовився. Із країн закордоння вибір стояв між Польщею та Чехією, зрештою обрав другу.

  Труднощі
   Життя з рідними на відстані — для юнака суттєва річ:
  - На відстані ти безмірно сумуєш за рідним, постійно про них думаєш. Моя дівчина вдома, а я на заробітках. Ніби все нормально, але насправді відстань розділяє. Спершу ти розраховуєш на постійні повідомлення, дзвінки... З часом вони призводять до непорозумінь, тим самим віддаляють людей. Але ти повинен бути готовим до цього.  Доля заробітчан непроста. Особливо, коли ти заробляєш гроші, пишеш, телефонуєш, купуєш подарунки, щоб підтримати й порадувати своїх близьких. А вони там, вдома, цього не цінують. Тому твої старання часто вилазять боком.

   Враження
   До цього Андрій ніколи не виїздив за межі країни. Це його перша мандрівка. Утім, він надто цікавився іншими країнами, йому завжди хотілось дізнатись як живуть люди за кордоном, прагнув пізнати їхній менталітет:
   - Виявляється, жити в Чехії не так вже й погано. Багато чого запозичив би для України. Від гідної оплати праці й короткого робочого дня, який триває не більше восьми годин, до банального похвилинного розкладу на зупинках. Проїзні квитки, так звані "їзденки", на метро, трамваї, маршрутки — це взагалі топ! Що ще подобається? Так це те, що тутешні люди регулярно бігають, а також постійно вигулюють собак. У нас це радше рідкість, ніж норма. Однак вдома - це вдома! Що сказати? Тут немає того, що є вдома, але є те, чого там немає:).

   Прага і Львів
    У своїх перевагах і недоліках міста Прага та Львів, за переконанням юнака, різняться. Але тільки одне з них в його особистому рейтингу незмінно посідає перше місце: 
   -  Робота, суцільна буденність, одноманітність і нудьга — саме таким є життя більшості заробітчан. Праця і нічого крім праці. Єдиний вихідний — неділя, коли можна відлежатись, поспати і нічого не робити. Та іноді  хочеться кудись піти, побачити щось нове... Прага гарна, проте раз-другий прогуляєшся містом, а на третій - все стає якимось звичайним, однаковим... Щоправда, тут нереально смачне пиво, чудова випічка... Але додому тягне завжди. Я безмежно люблю Львів, особливо влітку, коли можна поблукати вулицями міста в шортах, футболці. Нема нічого кращого за вечірній Львів, коли в самому центрі пахне кавою... Це треба побачити і відчути. А ще краще поїхати на Високий замок: уночі там неймовірні краєвиди. 

   Українці по світу
  Багато українців, які працювали за кордоном, продовжують шукати роботу в іноземних країнах, причому намагаються виїздити цілими сім'ями, аби залишитись там назавжди. Проте є й такі, що хочуть повернутися додому, до своїх рідних міст, близьких та родин. Андрій один з тих, хто думає про це постійно: 
   - Багато моїх друзів зараз розкидані по світу: живуть і працюють в США, Італії, Іспанії, Польщі, Чехії, Лондоні. Хтось поїхав на певний період підзаробити грошей, а хтось — залишився там проживати. Як я ставлюся до цього? Шкода, що так сладається. Якби Україна стала комфортною країною для життя, не думаю, що наші громадяни так масово виїздили би за кордон. Хоча б на свою заробітню плату пересічний українець міг оплатити компослуги, купити щось гідне й відкласти гроші для тих чи інших потреб. А сьогодні зовсім інші реалії. Чого у нас можна досягти, ящо ти не маєш знайомих чи грошей? Та нічого! Ми постійно сподіваємось, що щось зміниться на краще, обираємо нову владу, віримо, розчаровуємось... А зміни ніяк не приходять.  Ми однаково в стабільній прірві. Чесно, не знаю, що чекає на Україну далі... Або хтось має народитися і все змінити, або нам нічого доброго не світить.