Андрій Бецин: "Жити хочеться там, де твій дім, де твоє серце"

23-річний Андрій Бецин із Тисова, що на Івано-Франківщині, на власному досвіді знає, що таке заробітчанство. Вже не перший рік юнак виїздить за кордон на заробітки. Чому так? Тому що для досягнення поставленої мети іншого шляху не бачить. Як і більшість, Андрій схиляється до думки, що майбутнє слід будувати власними зусиллями, бо “як напишеш, так уже і буде”. Які ж стежки повели за кордон молодого українця, чому він працює у Празі та що за наміри креслить на майбутнє — читайте далі.

 Ціль

Після закінчення 9-го класу Андрій продовжив навчання в коледжі м. Болехова, де чотири роки освоював спеціальність дизайнера ландшафту. Далі була праця в охоронній фірмі. А коли визначив ціль в житті — подався на заробітки:

- Вирішив заробити грошей, щоб побудувати хату. Вже є план забудови, закупив дошки й цемент. Залишилось придбати блоки, а тоді можна “тягнути” хату. Для мене то був би великий плюс: залити фундамент, вимурувати і закрити, а ще вставити вікна.

Нашого цвіту - по всьому світу

На заробітки Андрій поїхав, коли йому виповнилося 19 років. З чого все починалось, ділиться з UA Modna:
Спершу працював “на хаті” в Москві. Порався по господарству: скошував газон, робив ремонти, вимощував плитку, привозив людей для прибирання... Отаке все. Вже потім поїхав до Чехії, а саме в Ліберецький край, що за 100 км від Праги. Півроку працював на заводі скловати. Далі заробітчанські стежки привели хлопця до Санкт-Петербурга:
- Там, у родича, я навчився ковальству. Він мав власний невеликий цех і взяв мене до себе. Спершу показав, як слід робити, а потім дав шанс спробувати на практиці. Так, за його порадами, почав кувати. Тиждень часу — і я освоїв роботу, вже сам міг робити окремі вироби. Взагалі нас працювало троє, виконували роботу на замовлення. Із зароблених коштів мені припадало 30 відсотків.
Андрій люб’язно показує фото, на яких чудові ковані ліхтарі, відкатні семиметрові ворота, в переліку робіт є навіть коване дитяче ліжко. Проте особливу увагу привертають троянди, які юнак власноруч викував для своєї дівчини. Це був незвичайний подарунок від коханого. І справді, переглядаючи світлини з виробами, переконуєшся: ковальство стрімко відійшло від традиційної форми і закріпилося як оригінальний вид мистецтва.

Чому Чехія?
Багато наших заробітчан, незважаючи на події, що відбуваються на Сході України, продовжують їздити на заробітки в Москву(: Та вже не Андрій.  Хлопець вкотре виїздить до Чехії, працює на будівництві. Каже, що до місця роботи доводиться доїздити годину. Спочатку важко було звикати до цього, та згодом пристосувався. Працює в бригаді з українцями. З його слів, досить порядні хлопці, так би мовити, свої. Хоча зізнається, навіть в чоловічій команді завжди знайдеться якийсь один “унікал”. У Празі Андрій почувається набагато краще:

- Якщо порівнювати, то в Чехії працювати ліпше, тим більше, що заробіток значно кращий. А що та Москва? Ні-ні... Нічого доброго там немає. Раніше я думав, “Красна площа” там, все-таке... Поїхав, подивився — нічого вражаючого, звичайна червона бруківка і все. У Празі, на заробітках, багато українців. Буває, вийдеш у неділю на Вацлавак і стовідсотково зустрінеш знайомі обличчя з села чи району. У кожного свої причини, з яких вони покинули домівку й трудяться за кордоном.

Життя на відстані

Робота по 11 годин. Подеколи вихідний в неділю. І знову робота. Так для Андрія спливає час за кордоном.
- Три місяці пройде, а тоді вже починається справжня “ломка” за домівкою.
Чи планує юнак, здійснивши омріяний задум, їздити й далі по заробітках? На це питання відповідь без роздумів:
- Життя покаже. Заробітки-заробітками... Звичайно, хотілося б жити й працювати в Україні. Жити хочеться там, де твій рідний дім, де твоє серце.
Окрім визначеної цілі у житті, у хлопця є задум на перспективу. Щоправда, чи вдасться його реалізувати, — наперед не загадує:
- Вдома хотілося б продовжити ковальську справу. Але для цього потрібне спеціальне обладнання, яке коштує близько 15 тисяч. А їх ще треба заробити... Однак мені відомо, що потрібний станок реально зібрати самостійно. Як саме — можна переглянути в інтернеті. Власне, у Празі вже почав над цим працювати. Вже вдома слід буде дещо докупити та знайти токаря, щоб виготовив потрібну деталь. Як тільки збереться станок, будемо пробувати зачинати. Поживемо - побачимо, що з того вийде.