АЛЬТЕР ЕГО: Боротись або разом грати за одну команду?

13 травня 2015
Юлія Безрукова


У кожного з нас є та темний бік, бій з яким ведеться безперервно. Він лякає, та завдяки своїй силі в будь-який момент може одержати перемогу. Але разом ми – одне ціле, як сіамські близнюки. Чому б не визначити "золоту середину", об’єднати зусилля і використати могутність цього альянсу для спільних інтересів?

Друге "я": чужорідна істота, що час від часу набирається сміливості, аби диктувати свої правила, чи той амбітний голос, який мотивує свідомість до змін? Не психолог за фахом, я підготувалася, переглянувши довідники та праці відомих науковців, і маю висновки.

В народі прийнято казати, що люди поділяються на хороших та поганих, загалом так прийнято казати. Та чи не має в цьому судженні грубої помилки? Кажу вам впевнено: помилка стовідсотково є. Досить тієї утопії – кожен з нас вирощує свою особисту тварину, в когось вона авторитарна, в когось - більш боязка. Питання лише в тому, "хто в домі господар": людина чи звір. Чи, можливо, дім все-таки спільний?

Перш за все я погодилась, що ми самі собі створюємо альтер его. Формується воно на основі досвіду дитинства: перших звичок та вподобань, перемог і поразок, образів з навколишнього середовища, які викликали емоційну реакцію та вплинули на світогляд. Простіше кажучи, "інше я" – це ті риси характеру, що росли разом із нами від самого народження, але не мали постійної нагоди себе проявити. Ця загадкова персона подає голос у критичних для нас ситуаціях, до того ж досить несподівано. Остерігатися невідомого в собі – нерозумна тактика, краще дослідити його сильні сторони та, за можливості, почати грати в команді. Бо яким би не був темний бік твоєї натури – ви одного поля гравці. 

Знаю доречну притчу:

Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину.

- В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на бій двох вовків. Один представляє заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню... Інший вовк представляє добро - мир, любов, надію, істину, доброту, вірність...

Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, трішки задумався, а потім запитав:

- А який вовк вкінці перемагає?

Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів:

- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Тільки тут головне вчасно зауважити для себе, що "ми відповідаємо за тих, кого приручили", за усіх наших улюбленців. Якщо ви будете годувати хорошого "вовка", поганий теж буде годуватися – голодні тварини без сорому влаштовують бійки за їжу. Сільські жителі добре знають: коли годуєш курей, щурі теж харчуються за їх рахунок. Найкращий варіант – не гнобити друге "я", а дозволити йому мирно та плідно співіснувати з основними рисами характеру.

Не гарчіть на собаку в надії її перевиховати, краще задумайтесь над тим, що дух суперництва – це двигун прогресу. В суперечці народжується істина, а в дискусії між внутрішнім голосом та розумом може народитися рішення, варте усіх "золотих середин" на світі, раціональне та виважене. Отже, з тандему двох вовків також буває користь. Повір, тобі є чого повчитись у власної "звірини", як би лякаюче ці слова не звучали. Усі ті якості, що ми спроможні в собі віднайти, ніколи не зроблять нас гіршими, ніж ми вже є наразі. Проте, можна прислухатись до їхньої природи та суті: знезброїти недоліки, скористатися перевагами.  

Якщо в тендітній дівчині живе вовк – він зможе її захистити, якщо у крутому мачо-мені живе маленький хлопчик – разом вони ніколи не сумуватимуть. Якщо у шкільному зануді живе рок-музикант – ці двоє можуть підняти інтелектуальну революцію. Усі наші медалі мають два боки, і ці боки абсолютно рівноцінні. Світ будується на контрастах, але гама його барв завжди набагато ширша, ніж просто "чорне" і "біле" – розмежовувати людей за такою системою якось вже надто недалекоглядно, чи не так?

Як кажуть художники: "картина сама обростає потрібними кольорами", і якщо тягне плеснути конкретних емоцій – можливо це саме те, що потрібно для рівноваги фарб на твоєму полотні.

І звичайно ж, всі ліки мають протипоказання. В цьому випадку воно звучить так: не дозволяй усім своїм его їсти тебе надміру. Бо трапляються випадки, коли егоїсти перестають бачити правду. Ось тоді руйнівні інстинкти справді перемагають.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"
В 1916 році Малевич з однодумцями готують виставку. Називають її "Нуль-десять", проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. "Чорний квадрат" художник чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони...
Читати більше