Александра Камінська - інтерв'ю про літературу

1. Що таке для Вас сучасна проза? Які її риси Ви вважаєте провідними?

Як раніше так і тепер проза підіймає актуальні питання, що вирують у суспільстві. Не знаю, що вирує в   нашому - бо більшість творів наразі пережовує важкі часи 90х та нульових. Також додалися страшні події  війни та героїчний козацький епос.

2. Який світ у романістиці Ви вважаєте найцікавішим? Реалістичний, фантастичний, фентезі, жахи, історичний, документальний або світ магічного реалізму?
Мені наразі найцікавіша фантастика, точніш, наукова фантастика. Як на мене (та це не тільки моя ідея) така література являє собою роботу футуристів з прототипування майбутнього. Ми можемо “спробувати”, як то буде - жити за різних умов розвитку, спробувати розвиватися одним з вибраних шляхів та взагалі побачити дорогу, яка буде більш-менш прийнятна для усіх.

3. Ваші відкриття в світі літератури за минулий рік?
Я не дуже слідкую за новими виданнями, хочі не могла не втрапити під вплив спільноти. Прочитала Щегла, щиро поважаю авторку за таке заглиблення у деталі реставрації меблів. та й загалом роман про дорослішання особистості не залишає байдужим.

4. Що таке натхнення прозаїка?
Для мене це незручності. Як не дивно, саме вони стимулюють уявляти, як було б без них, чи можна зробити інакше, як було б якби вони стали найбільшою проблемою у житті особистості чи навіть світу. Це гра в "якщо", де авторська позиція та власні переживання стають активатором дій, пошуку, втілення ідей на папері. І поки незручність наявна, автор пише. В мене багата уява та чуттєве сприйняття світу, тож ідеї навряд чи колись скінчаться.

5. Якому видавництву Ви довіряєте та вважаєте його професійним?
Я ще не співпрацювала з жодним як автор, тому не маю що тут сказати. Наразі вони не є зацікавлені у науковій фантастиці.

6. Хто з українських письменників гідний Нобелівської премії з літератури? Мені справді важко сказати, бо з сучасних авторів більшість пишуть про себе, такі собі життєписи. А я мало цікавлюсь біографіями.

7. Наскільки вільним у своєму мисленні та діях є сучасний українець?
Це дуже лімітоване за віком поняття. Нажаль, мене дуже вразив підбір творів на Форумі видавців 2017. Тотальна більшість виданих книг була присвячена релігії (православ'ю), самовдосконаленню, минулим перемогам наших предків та дитячій літературі. З художніх сучасних українських - масово продають любовні романи. Ще трохи місця займають міжнародні перекладені бестселери. Не хочу робити якісь зауваження, бо сподіваюсь, що за пошуком підтримки в релігії на стоїть пошук батьків та сили, що все за тебе рішає. Що за пошуком ілюзії самовдосконалення не стоїть спроба вдати, ніби я щось міняю, залишаючись на місці. Що вивчення давніх героїв не затьмарює необхідність щось робити зараз. Сподіваюсь, можливість подорожувати Європою трошки розсуне наші уявлення про світ, де все ж таки кожен є доросла людина, що діє, а не чекає чи жаліється.

8. Чи вважаєте Ви українську культуру провідною, унікальною, стрижневою або вторинною?
Думаю, нашій літературі треба час аби нарешті перестраждати всі свої страждання і почати народжувати щось живе. Я знаю лише кілька людей, що живуть зараз, а не перетравлюють подвиги минулого.

9. Яка з закордонних країн надихає Вас та сприймається Вами як бажане місце для відпочинку, навчання чи проживання?

Мені дуже імпонує Скандинавія. Найулюбленіша країна все ж Нідерланди, вона є чудовим прикладом країни з холодним типом суспільства. Вони мають правила, за якими живуть, не втручаються в життя одне одного, не налаштовують зв'язки аби вигідно влаштуватись чи “рєшать вапроси”. на відміну від теплих, де нема насправді жодного правила чи закону окрім міцності “связєй”.