a WRITER FROM AZERBAIJAN SPEAKING HER MIND

Литература – это планирование или спонтанность?

Лично для меня – и то, и другое. Взять, к примеру, крупную прозу. Без плана, без предварительного синопсиса, когда ты, как автор мысленно распределяешь роли для героев, выбираешь фоны для происходящих действий- никак не обойтись. Тут спонтанность хороша лишь в некоторых случаях, когда внезапно возникшая идея может поспособствовать правильному развитию запланированного сюжета. А вот в поэзии, я думаю, спонтанность-это норма. Всегда предпочитала экспромты, в которых без прикрас сразу же становится душа автора, не успевшего с десяток раз «отредактировать» строчки, родившиеся внутри него под воздействием тех или иных обстоятельств.

Путешествия раскрывают суть автора или мешают сосредоточиться?

Не каждый автор, подобно Жюлю Верну может похвастаться способностью писать книги о путешествиях, не выходя из дома. Путешествия дарят невероятные, яркие, красочные впечатления, так необходимые каждому автору, благодаря которым собственно и получаются интересные сюжеты. Да и героям путешествия только на пользу, ведь ничто лучше не раскрывает характер персонажа как непривычная и совершенно незапланированная ситуация, в которой он, оказывается. В попытке приспособиться, адаптироваться к происходящему, герои раскрывают весь свой внутренний потенциал, делающих их роднее, ближе читателю.

Какое будущее ждёт приключенческую литературу?

Приключения – неотъемлемая часть нашей жизни. Не важно произошло с тобой что-то в маршрутке по пути на работу или же в путешествии по экзотическим странам- это то, без чего наша жизнь была бы скучна, бледна. До тех пор, пока мы живём, пока с нами происходят всевозможные приключения, такая литература будет оставаться актуальной, а значит- всегда.

Что для Вас город Баку?

Как пелось в песне моего знаменитого соотечественника Муслима Магомаева

А ночью звезды бледнеют

От твоих огней.

И нет мне неба роднее,

Нет земли родней!

Баку- самый удивительный город на земле. И дело не в том, что у него богатая история, грандиозное настоящее и просто блестящее будущее, а в том, что второго такого как Баку- нет. Здесь нет разделения на национальности, религиозную принадлежность, все – бакинцы! Здесь соседи ближе, чем иная родня, каждый готов прийти тебе на помощь. Здесь можно постучать в любую дверь, и никто не откажет в гостеприимстве. Любого гостя здесь встречают как самого дорогого, для него не жалеют ничего. Накормят, напоят от души, да еще и гостинцев в дорогу дадут. Баку- моя Родина и я горжусь, что я – бакинка.

Мир любви – какая женская роль вам ближе? Какие роли выбирают ваши героини?

Я уже много лет играю роль любящей жены и заботливой матери и ни за что на свете не соглашусь променять ее на что-то другое. Мои героини- дамочки с характером, решительные и непредсказуемые вечно влипающие в совершенно невероятные, а главное нелепые ситуации, из которых им с блеском помогают выпутаться неизменное чувство юмора, самоирония и бунтарский дух.

Продажи книг - дается ли вам это легко?

Сложный вопрос, учитывая, что писать и продвигать свое творчество я начала совсем недавно. Пока – это нелегко, сказывается отсутствие опыта, необходимой известности, но, я над этим работаю.

Как быстро Вы читаете?

Раньше, могла похвастаться тем, что способна прочитать любую по объёму книгу за один день. Но, сейчас я стала читать чуть медленнее, глубже вникать в смысл написанного, как автор и, в некотором роде, как критик, выискивать сильные и слабые места прочитанного.

В чем сейчас состоит ваша жизненная миссия как личности и как писателя?

В своих книгах я пытаюсь донести до читателя как важны в жизни любовь, духовная близость, уважение, добро. Объясняю, как необходимы для развития самосовершенствование и личностный рост. Я была бы бесконечно счастлива, зная, что мои книги принесли кому-нибудь пользу.

Інтерв'ю для українських читачів

Література - це планування або спонтанність?

Особисто для мене - і те, і інше. Взяти, наприклад, велику прозу. Без плану, без попереднього синопсису, коли ти, як автор, подумки розподіляєш ролі для героїв, вибираєш фони для подій - ніяк не обійтися. Тут спонтанність хороша лише в деяких випадках, коли раптова ідея може посприяти правильному розвитку запланованого сюжету. А ось в поезії, я гадаю, спонтанність - це норма. Завжди вважала за краще експромти, в яких без прикрас відразу ж постає душа автора, який не встиг з десяток разів «відредагувати» рядки, що народилися всередині нього під впливом тих чи інших обставин.

Подорожі розкривають суть автора або заважають зосередитися?

Чи не кожен автор, подібно Жюлю Верну може похвалитися здатністю писати книги про подорожі, не виходячи з дому. Подорожі дарують неймовірні, яскраві, барвисті враження, так необхідні кожному автору, завдяки яким власне і виходять цікаві сюжети. Та й героям подорожі тільки на користь, адже ніщо краще не розкриває характер персонажа, як незвична і абсолютно незапланована ситуація, в якій він виявляється. У спробі пристосуватися, адаптуватися до подій, герої розкривають весь свій внутрішній потенціал, що роблять їх рідніше, ближче читачеві.

Яке майбутнє чекає на пригодницьку літературу?

Пригоди - невід'ємна частина нашого життя. Неважливо, сталося з тобою щось в маршрутці по дорозі на роботу або ж в подорожі екзотичними країнами, це те, без чого наше життя було б нудним, блідим. До тих пір, поки ми живемо, поки з нами відбуваються всілякі пригоди, така література залишатиметься актуальною, а значить-завжди.

Що для Вас місто Баку?

Як звучало в пісні мого знаменитого співвітчизника Мусліма Магомаєва:

А вночі зірки бліднуть

Від твоїх вогнів.

І немає мені неба рідніше,

Ні ріднішої землі!

Баку - найдивніше місто на землі. І справа не в тому, що у нього багата історія, грандіозне сьогодення і просто блискуче майбутнє, а в тому, що другого такого як Баку немає. Тут немає поділу на національності, релігійну приналежність, все - бакинці! Тут сусіди ближче, ніж інша рідня, кожен готовий прийти тобі на допомогу. Тут можна постукати в будь-які двері, і ніхто не відмовить у гостинності. Будь-якого гостя тут зустрічають як найдорожчого, для нього не шкодують нічого. Нагодують, напоять від душі, та ще й гостинців в дорогу дадуть. Баку - моя Батьківщина і я пишаюся, що я - бакинка.

Світ любові - яка жіноча роль вам ближче? Які ролі вибирають ваші героїні?

Я вже багато років граю роль люблячої дружини і турботливої ​​матері і ні за що на світі не погоджуся проміняти її на щось інше. Мої героїні-дамочки з характером, рішучі і непередбачувані вічно влипає в абсолютно неймовірні, а головне безглузді ситуації, з яких їм з блиском допомагають виплутатися незмінне почуття гумору, самоіронія і бунтарський дух.

Продажі книг - чи дається Вам це легко?

Складне питання, враховуючи, що писати і просувати свою творчість я почала зовсім недавно. Поки - це нелегко, дається взнаки відсутність досвіду, необхідної популярності, але я над цим працюю.

Як швидко Ви читаєте?

Раніше могла похвалитися тим, що здатна прочитати будь-яку за обсягом книгу за один день. Але зараз я стала читати трохи повільніше, глибше вникати в зміст написаного, як автор і, до певної міри, як критик, вишукувати сильні і слабкі місця прочитаного.

У чому зараз полягає Ваша життєва місія як особистості і як письменника?

У своїх книгах я намагаюся донести до читача, які важливі в житті любов, духовна близькість, повага, добро. Пояснюю, як необхідні для розвитку самовдосконалення і особистісне зростання. Я була б безмежно щаслива, знаючи, що мої книги принесли комусь користь.

© Irada Nuri, Azerbaijan

Interviewed by Maryna Tchianova.

Interview translated into Ukrainian by Maryna Tchianova

Engish preface by Maryna Tchianova