А від тепла земля втікає...

2 листопада 2017
Анатолій Власюк
А від тепла земля втікає.
Не треба сонця їй багато.
Сьогодні ти мене кохаєш.
Як завтра буде – ще не знати.
 
Зелене листя пожовтіло.
Відтак багряним воно стало.
Цілую ніжно твоє тіло.
І нам кохання зараз мало.
 
Ми ненаситні і нестримні,
Немов не стрінемося знову.
Нікому ми уже не винні.
Лиш знаємо кохання мову.
 
Та жар сердець вже не палає.
Занадто швидко все скінчилось.
Мене ти більше не кохаєш.
Лиш серце у знемозі билось.
 
Нам розтягнути б це кохання
Хоч на роки й десятиліття.
І трошки б стримати бажання,
Щоб відвернути лихоліття.
 
Усе на світі відмирає.
Кохання, мабуть, теж не вічне.
Скажи, що ти мене кохаєш –
Повіяло від тебе січнем.
 
І холод неземний, далекий
Враз захотів мене дістати.
Не повернуться вже лелеки
До Богом обраної хати.
 
Не сподіваюсь вже на диво.
Ще кровоточать мої рани.
А ти прийшла – така красива:
"Зігрій мене, прошу, коханий".
 
Анатолій ВЛАСЮК
17 жовтня 2017 року


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше