|
14 березня 2018
Анатолій Власюк |
А ти, мабуть, відразу й не помітиш,
Що я пішов від тебе, не прощаючись.
Колись про мене нагадає вітер,
У вальсі споминів майбутнього кружляючи.
І дощ про мене слізно нагадає.
Веселка барвами кохання завиблискує.
Звичайно, ти мене вже не кохаєш.
В минулому були з тобою близькими.
Майбутнє теж не має нині значення.
Живеш сьогоднішнім – вже як умієш.
Біжиш ти знову на побачення.
Від поцілунків ніжних млієш.
Та все минає в цьому світі швидкоплинному.
Кохання біля ночов товчених розбито.
У всіх невдачах лиш себе вважаєш винною.
А вже життя нездарно так прожито.
Колись мене приречено згадаєш.
Думки в минулому негадано воскресли.
Ти з подивом для себе ще кохаєш.
Та пам'ять у майбутнє вже дощі віднесли.
… А ти, мабуть, відразу й не помітиш,
Що я пішов від тебе, не прощаючись.
Колись про мене нагадає вітер,
У вальсі споминів майбутнього кружляючи…
Анатолій ВЛАСЮК
11 серпня 2017 року
| 2 | 2122 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
