А ти ідеш в промінні сонячнім,
Немов богиня в ореолі.
Чоловікам аж в очі боляче.
Вони такі нікчемні й кволі.
Нікого ти тепер не бачиш.
Усе для тебе несуттєво.
Це ти для них багато значиш.
Вони ж для тебе щось миттєве.
І раптом ти його згадаєш.
Сльоза на сонці блисне скупо.
Усе його ти ще кохаєш.
І це серйозно, а не глупо.
Анатолій ВЛАСЮК
1 березня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com