|
23 липня 2019
Анатолій Власюк |
А ми в житті усі ображені.
Несправедливістю заряджені.
Ми іншими людьми обгаджені.
І до гріху цим всім принаджені.
А спокій філософський сниться.
Він ніби вільна у польоті птиця.
Велосипедна вільна спиця,
Яка все крутиться, і годі їй спиниться.
І не прийде до мене вже кохання.
Вже вичерпав усі свої чекання.
У часі й просторі вже зникли всі бажання.
Прощай назавжди, пташко рання!
У цій смішній земній ще круговерті
Ми прагнемо чогось, дурні і вперті.
Та вічного нема нічого, окрім смерті.
І в пам’яті людській давно ми стерті.
Анатолій ВЛАСЮК
14 липня 2019 року
| 0 | 691 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
