|
23 липня 2019
Анатолій Власюк |
А час летить підстреленою птицею
І падає на землю назавжди.
Ніхто вже не ганяється за вбивцею
І в спину не кричить: “Зажди!”.
Що візьмеш з часу? Він святий нероба.
В запасі має вічності міхи.
Це ти собі працюй до гроба,
Та ще й замолюй в суєті гріхи.
Впаду колись підстреленою птицею
І вже помру, кохана, назавжди.
Не поженешся ти за вбивцею –
Лиш схилишся і вимолиш: “Зажди…”.
Анатолій ВЛАСЮК
14 липня 2019 року
| 0 | 934 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
