9 геніїв, котрі перетворили свою депресію в мистецтво

Великі люди відрізняються не тільки талантом, але й умінням долати проблеми і хвороби.
Довгий час існувала підозра, що психічні захворювання були тісно пов'язані з творчістю.

У 2012 році цю гіпотезу підтвердило наукове дослідження. Результати показали, що біполярний розлад частіше зустрічається серед вчених, фотографів, танцюристів і письменників. Ба більше, в останніх ризик виникнення депресії на 50 % вищий.

Є теорія, що існує спеціальний набір генів, який відповідає за величезний талант поряд із психічними захворюваннями.

А поки вчені тільки намагаються підтвердити це, ось 9 найбільших геніїв історії, які страждали від психічних захворювань.

Едвард Мунк

Вивчивши щоденник художника, учені встановили, що, можливо, у Мунка були біполярні розлади, психоз і напади паніки.

У 1908 році його госпіталізовали через значне посилення депресивних симптомів і суїцидальних ідей. Вважається, що його найвідоміша робота «Крик» виникла якраз під час нападу паніки.

Вінсент Ван Гог

Вінсент Ван Гог боровся з біполярним розладом. Під час психічного нападу він відрізав собі ліве вухо. Найбільш коротким свідченням його психологічних проблем є листи, які він писав своєму брату Тео:

«Я засмучений через те, що не можу зробити те, що я хочу. Я немов зв'язаний по руках і ногах на дні колодязя».

Франсиско де Ґойя

Іспанський художник Франсиско де Ґойя і Люсьєнтес був ще одним художником, який страждав від психічного розладу. Усі його картини діляться на дві категорії: до і під час хвороби.

У 46 років, перебуваючи в Севільї, він переніс захворювання, яке призвело до втрати слуху, головного болю, серйозних проблем із зором і слабкості в правій руці. Незабаром ці фізичні симптоми переросли в психічні: відчуття смутку, галюцинації та марення.

Пабло Пікассо

Вважається, що Пікассо страждав від депресії. Після самогубства його друга Касагема в 1901 році він почав малювати картини, в яких переважали блакитні тони.

Він малював меланхолійні картини і людей, маргіналізованих суспільством — жебраків, сліпих або нещасних жінок. Це призвело до падіння продажів.

Едґар Аллан По

Американський письменник і поет Едґар Аллан По також страждав від депресії.

У нього було важке життя, і в старшому віці він пристрастився до алкоголю, став більш негативно ставитися до життя. Він отримав прізвисько "людина, яка ніколи не посміхається».

Людвіг ван Бетховен

Великий композитор страждав від депресії і біполярного розладу. Він був алкоголіком більшу частину свого життя, помер через хворобу печінки.

У книзі «Діагностика генія: життя і смерть Бетховена» Франсуа Мартін Май стверджує, що Бетховен демонстрував різкі перепади настрою — від енергійного до депресивного і суїцидального.

Вольфґанґ Амадей Моцарт

Вивчення його листів привело дослідників до думки, що композитор стикався з депресивними епізодами, хоча це не є доказом біполярного розладу.

Моцарт демонстрував імпульсивну поведінку, характерну для особистісно-залежного розладів, особливо коли його дружини не було поруч.

Мікеланджело

Великий художник і скульптор часто скаржився на спотворення реальності. Він рідко спілкувався з людьми, йому приписують деяку форму аутизму.

З іншого боку, доктор Пол Вулф з Каліфорнійського університету стверджує, що меланхолія в його роботах є ознакою депресивних тенденцій або біполярного розладу.

Енді Воргол

Цілком можливо, що в Енді Воргола був синдром Діогена, який характеризується особистою неприязню в плані гігієни, а також соціальною ізоляцією.

У нього було багато мотлоху в будинку. Він сам часто писав: «Я не можу нічого викинути .. Я хотів би жити в чистоті».

Здійснено переклад.

Зображення — pinterest.com.