7 міфів про навчання в університеті

Уже незабаром багацько абітурієнтів стануть студентами омріяних ВНЗ. І, звісно, вони в очікуванні новизни в житті від навчальних закладів. Про деякі із цих очікувань поговоримо далі.

•  Усі предмети будуть стосуватися тільки обраного фаху

Це не зовсім так, на жаль. Усі 11 класів ви мріяли нарешті вивчати тільки те, що подобається. І, здавалося б, в університеті це мало б здійснитися. Але, на жаль, це не зовсім так.

Дисципліни за спеціальністю, звісно, будуть, та предмети, які зовсім не будуть дотичними до фаху, на деяких курсах переважатимуть. Це все, очевидно, для загального розвитку студента, і наче б добре. Та інколи викладачі будуть тут вимагати більше, ніж інші.

•  Практика понад усе

О, не в наших ВНЗ. Тут теорія, на жаль, на першому місці. Не відкидаю той факт, що це важливо. Але тобі неодноразово буде не зрозуміло, куди ту теорію приткнути при виконанні практичного завдання.

• Буду все вчити — матиму стипендію

Щоб мати стипендію, не потрібно зубрити все від кірки до кірки. Зазвичай хороші бали в тих студентів, які розуміють, що вони відповідають. Інколи достатньо відповісти кілька речень і мати кращу оцінку, ніж студент, який доповідатиме значно більше. А ще нагадаю, що стипендію студенти отримують згідно рейтингу.

Багато в ньому відіграють додаткові бали за активну участь у житті університету. Часто, якщо хтось співає в хорі, танцює чи займається в інших гуртках, отримує стипендію на відміну від того, хто добре вчився. Тому будь активним.
 

• Куратор — друга мама

У школі з вами була завжди добра класна керівничка, яка вказувала на помилки та де вартувало б підягнути оцінки. Забудьте. Куратор в університеті цим займатися не буде. Направду нашу кураторку ми бачили кілька разів, коли потрібно було отримати читацький та на парах, які вона проводила. Університет — це свідомий вибір, і за все тепер відповідаєте тільки ви. Кажуть ж бо, що університет — це крок у самостійне життя.

• Сесія — пекло

Скажу чесно, що це зовсім не так. У більшості випадків готувалися до сесії за тиждень (один іспит). ЗНО — куди моторошніше. Якщо ви відвідували лекції, семінари, маєте хороший допуск (або хоча б допуск) до іспиту. То все буде добре. Запитання до іспиту викладачі дають (якщо це усно), а відповіді ви можете вже підготувати на це час буде. До речі, про відповіді, нерідко нам їх можна отримати у своїх попередників.

• Викладач — монстр на сесії

Майже всі викладачі, про яких казатимуть, що вони жахливі, виявляться нормальним, або навпаки. Усе дуже індивідуально. Головне — пам'ятати, що викладачі — це теж люди, просто вони знають більше, ніж ви (поки). До кожного можна знайти свій підхід. Але основна зброя — знання.

• Об'єктивне оцінювання

Змиріться, що об'єктивно оцінює тільки комп'ютер, у всіх інших випадках важливу роль грає людський фактор. Тут ще вартувало б сказати про систему оцінювання ECTS. Вона, звісно, є, але багацько викладачів не розуміють різниці між B і С — це ж однаково "4", вони звикли до старої системи, а хтось принципово не додасть одного балу до омріяної оцінки.

Усі зображення — pinterest.com.