6 кращих фільмів "короля саспенсу"

22 березня 2018
RuslanRaiter

Альфреда Хічкока називають "королем саспенсу" і "батьком" жанру трилер. Хіч випускав приблизно по одному фільму на рік. Загалом у його фільмографії 55 стрічок. Серед них є не дуже хороші, хороші, дуже хороші, а також фільми, які стали кінокласикою. Про останні ми й поговоримо.
 


Свій шлях на вершину кінематографу Хічкок розпочав працюючи електриком на кіностудії. Згодом йому довірили малювати титри до фільмів. З часом, Альфред почав писати сценарії, і зрештою влаштувався асистентом до студійних режисерів.
 


У ролі режисера Хіч дебютував у 1925 році фільмом "Сад насолод". За рік, Хічкок знімає свій перший трилер "Жилець". Перший успіх до нього прийшов зі стрічкою "Шантаж", яка стала першою британською картиною зі звуком, що мала успіх у прокаті.
 

"РЕБЕКА"

З початком війни, Хічкок перебирається до США. Там він починає співпрацю з відомим продюсером Девідом Селзніком. Селзнік - один з найуспішніших продюсерів в історії Голлівуду. Продюсував "Кінг-Конга", "Віднесених вітром" і "Ребеку" - перший фільм Хічкока так званого "голлівудського періоду".
 


Як показав час, "Ребека" стала єдиним оскароносним фільмом Хічкока. Стрічка перемогла в номінації "кращий фільм". Селзнік, до речі, встановив рекорд, як переможець в номінації "кращий фільм", два роки поспіль. За рік до "Ребеки" кращими стали "Віднесені вітром", якими він також опікувався.
 


Головна героїня "Ребеки" - красива молода дівчина, на курорті знайомиться з багатим вдівцем, і скоро переїздить жити до нього. Через деякий час дівчина розуміє, що нещасний випадок, який спіткав попередню дружину вдівця, був зовсім не випадковим.

Фірмова атмосфера Хічкока тримає в напрузі до кінця, однак Селзнік не дозволив Хічкоку бути Хічкоком на знімальному майданчику. У продюсера була власна точка зору на те, яким має вийти фільм.

Протистояння режисера і продюсера врешті призвело до сварки, яка поставила "хрест" на їхній подальшій співпраці. Каменем спотикання стала фінальна сцена "Ребеки". Селзнік хотів, щоби літера R "читалась" у хмарі диму, а Хіч наполягав на подушці. Фінальний монтаж "Ребеки" робив Селзнік. Хічкок був відсторонений.

"ЗАВОРОЖЕНИЙ"

Не дивлячись на протистояння, співпраця Хічкока і Селзніка продовжилась на стрічці "Заворожений".
 


По сюжету, в інститут психіатрії приїжджає новий директор, у якого зав'язується роман з однією зі співробітниць. Згодом новачок стає головним підозрюваним у вбивстві попереднього директора.

"Заворожений" став одним з перших голлівудських фільмів, темою якого був психоаналіз. Хічкоку необхідно було екранізувати сон одного з героїв. Він дійшов до висновку, що краще, ніж Сальвадор Далі, з цим завданням не справиться ніхто. Тим паче, що режисер був великим прихильником художника.
 


Проти залучення Далі категорично виступав Селзнік, мотивуючи це надто великим гонораром художника, однак Хічкоку вдалося переконати його, що Далі — чудовий маркетинговий хід для стрічки. Сальвадор працював над фільмом, не обмежуючись лише сценою сну.
 


Але у фінальному монтажі Селзнік вирізав всі інші сцени, до яких мав відношення Сальвадор Далі. Цим продюсер не обмежився. Загалом, під його "ножиці" потрапило близько 14 хвилин фільму. Результат був очікуваний — знову війна режисера і продюсера.

Тандем Хічкок-Селзнік зробив ще дві стрічки, які особливого успіху не мали, і врешті-решт творчі шляхи режисера і продюсера розійшлися.

"МОТУЗКА"

Першим фільмом, який Хічкок не лише зняв, але й спродюсував стала "Мотузка" - історія двох студентів, які заради розваги задушили свого однокурсника. Ба, більше, в квартирі де сталося вбивство, парочка вбивць влаштовує вечірку. Абсурдність вечора доповнює тіло вбитого, яке знаходиться у книжковій скрині, яку використовують в якості "святкового" столу.
 


"Мотузка" - перший кольоровий фільм Хічкока, одна з особливостей якого — дуже довгі плани, тривалість яких коливалася від 4 до 10 хвилин. 10 хвилин — максимальний час, на який в ті часи вистачало плівки у камері.

Хічкок ставив собі за мету зняти фільм одним кадром, таким чином обіграти назву "Мотузка". Йому це майже вдалося. На 80-хвилинну стрічку він витратив всього 9 "склейок".

Оскільки сцени безупину знімалися великими "шматками", всі члени знімальної групи намагались не помилятись. В одному з епізодів актриса повинна була поставити склянку на стіл, але промахнулася. Хтось із технічного персоналу фільму встиг упіймати склянку і та не розбилась. Таким чином вдалий дубль вдалося врятувати. Цей дубль, до речі, увійшов до фінального монтажу.

В плані детективної структури "Мотузка" свого часу була доволі революційною. Злочинці заздалегідь відомі, а інтрига крутиться навколо того, чи зможе "детектив-інтелектуал" розплутати справу, яку, здавалося б, розплутати неможливо. Схожа структура згодом буде використана у відомому детективному серіалі "Коломбо".
 

"НЕЗНАЙОМЦІ У ПОТЯЗІ"

В купе потяга їдуть двоє чоловіків Гай і Бруно. Знаючи, що сусід по купе відомий тенісист, одружений і має коханку, заради якої хоче розлучитись, Бруно пропонує йому ідеальну схему вбивства. Бруно вб'є дружину Гая, а той в свою чергу — батька Бруно, якого той люто ненавидить. Гай відхиляє пропозицію Бруно, "списуючи" її на не дуже смішний жарт. Однак, невдовзі дружину Гая знаходять мертвою, а він сам отримує телефонний дзвінок від Бруно, котрий вимагає виконати другу частину їхньої угоди.
 


"Незнайомці у потязі" - екранізація роману Патриції Хайсміт, права на який Хічкок купив за 7500 доларів, щоби попередити їхнє здорожчання.

В "Незнайомцях" Хіч продовжив експериментувати. Чого варта лише сцена вбивства, яку глядачі бачать через відображення в окулярах жертви, які впали на траву. Таке рішення було несподіваним, але абсолютно виправданим з естетичної точки зору. Цю сцену й досі деменструють як приклад студентам кіношкіл світу.
 


В останній сцені американської версії фільму, герої очікують важливого телефонного дзвінка. Хіч задумав зобразити на передньому плані телефон, а героїв — на задньому. Однак у ті часи техніка не дозволяла розмістити в одному кадрі і телефон, і акторів. Щоби вийти з цієї ситуації, перед камерою поставили величезний муляж телефону. Щойно задзвонив телефон, героїня підбігла і зняла слухавку, яка в її руках вже була нормальних розмірів. Секрет в тому, що коли акторка йшла до муляжу телефону, камера ледь помітно "зробила рух" їй на зустріч, завдяки чому телефон на півсекунди опинився за кадром. Цього часу було достатньо, щоб асистент подав актрисі слухавку справжнього телефону.
 


Ще за життя Хічкока, вийшов ремейк "Незнайомців у потязі", який очікувано провалився у прокаті. Схожий сюжет був використаний у "чорній" комедії "Скинь матінку з потяга". Взимку з'явилася інформація, що за екранізацію роману Патриції Хайсміт візьметься Девід Фінчер, а одну з головних ролей виконає Бен Аффлек. Робоча назва проекту "Незнайомці". Прем'єра стрічки відбулася в 2016 році.
I  

"ВІКНО У ДВІР"


Дуже своєрідна робота у фільмографії Хічкока. За сюжетом головний герой прикутий до інвалідного візка. Через нудьгу він спостерігає за життям сусідів навпроти. Одного разу він приходить до висновку, що в сусідньому будинку сталося вбивство. І тут розпочинається найцікавіше. Глядачі, очима головного героя спостерігають за вбивцею, і розслідують злочин разом з ним.
 


"Вікно у двір" - черговий вдалий експеримент Хічкока. Це свого роду інтерактивний детектив, з максимально можливим залученням глядача в дію фільму. Стрічка вважається класикою детективного жанру і стала прикладом для натхнення багатьох режисерів.

В 2007 році на екрани вийшов фільм "Параноя", знятий за мотивами "Вікна у двір".
 


В телесеріалі "Касл" одна із серій знята за мотивами фільму Хічкока. Одну зі сцен стрічки "процитували" брати Коени у своєму фільмі "Старцям тут не місце". Також "Вікно у двір" вплинуло на знаних режисерів Френсіса Форда Копполу і Браяна де Пальму, стрічки яких "Розмова" і "Сестри" наповнені різноманітними сюжетними відсилками до фільму Хічкока.

"ПСИХО"

Головна стрічка в кар'єрі Хічкока. Візитівка Маестро. Вільна екранізація роману Роберта Блоха "Психоз". Відомий факт, що Хіч намагався викупити тираж роману, щоби розв'язку знали якомога менше людей. Бюджет стрічки склав всього 800 тисяч доларів, а в прокаті приніс більше 40 мільйонів.
 


Розпочинається "Психо" з історії секретарки, яка краде гроші у клієнта свого боса. На сороковій хвилині стрічки Хічкок вбиває її. Для тогочасної індустрії, це був не просто ризикований крок, а радше виклик. Рішення вбити головну героїню майже одразу після зав'язки сюжету — в той час вважалося кричущим проявом непрофесіоналізму. Можна сміливо стверджувати, що критики зачепившись за це рішення, звели б нанівець кар'єру Хічкока, якби не успіх стрічки. Одним зі слоганів фільму Хічкок обрав фразу:

"Фільм, який змінив кіно назавжди".

І був правий.

Особливої уваги заслуговує знаменита сцена в душі. Після "Психо" "епізод у ванній" стане "попсовим" кліше у жанрі хорор. У цій сцені Хічкок вперше використав прийом динамічного монтажу. Загалом, сцена налічує близько 90 так званих "склейок". Сцена у душі й досі вважається однією з найстрашніших у кіно.
 


Наприкінці сцени показані відкриті очі головної героїні зі звуженими зіницями. Знайомі лікарі підказали Хічкоку, що після смерті зіниці людини розширюються і, щоб досягнути такого ефекту, порадили використовувати спеціальний препарат. У наступних роботах Хічкок завжди користувався цією порадою.
 


В основі "Психо" реальна історія маніяка Еда Гейна. Згодом цей сюжет використають творці стрічки "Техаська різня бензопилою".
 


Вплив Альфреда Хічкока на кіноіндустрію складно переоцінити. Більшість кінематографічних прийомів, які ми знаємо зараз, придумав саме Хіч.

Зокрема, Хічкок першим почав активно користуватися прийомом "точка зору" - зйомка з ракурсу, який дозволяє глядачу побачити сцену очима персонажа. Хічкок вважається "батьком" динамічного монтажу. Яскравий приклад — вже згадувана сцена у душі.

Окрема пристрасть Хічкока — жінки. Точніше — блондинки. Саме завдяки успішним ролям з'явилося поняття "холодна блондинка" або ж "блондинка Хічкока".
 


Альфред Хічкок відомий також своєю пристрастю до камео. (Камео — епізод кінофільму, роль в якому виконує впізнавана особистість, - прим. авт.) Хічкок обожнював з'являтися в епізодах своїх стрічок у різних образах. Він знявся практично у всіх своїх фільмах.
 


Камео Хічкока — тема окремої розмови. Про це, якось іншим разом.
 


Читайте також:
Геніальний Емир Кустуриця
"Загублена", але не втрачена естетика фільмів Девіда Фінчера
Іван Миколайчук - обличчя і душа українського поетичного кіно

 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com