5 фільмів про боротьбу жінок за свої права

Одного разу Мадлен Олбрайт сказала: "У пеклі жінкам, які не допомагають іншим жінкам, відведене особливе місце". Ми не поділяємо радикальності її суджень, але варто визнати, що боротьба з гендерною дискримінацією можлива лише за умови солідарності жінок.

Можливість голосувати, отримувати вищу освіту, займати керівні посади, самостійно вибирати кого любити і з ким займатися коханням - все це доступно сучасним дівчатам завдяки хоробрим жінкам минулого.

І сьогоднішній день - хороший привід дізнатися більше про їхню боротьбу...

Фільм, присвячений боротьбі жінок за право голосу в США, цілком розкриває тему гендерної нерівності.

Так, був час, коли твердження, що "жінка - це громадянин і частина соціуму" викликало значні сумніви, тож активісткам доводилося боротися за право самостійно приймати рішення і мати власне судження.

Ця стрічка, як і попередня, розповідає історію становлення жіночого виборчого права, тільки в Британії.

Під час знайомства і вивчення руху суфражисток обов'язково зверніть увагу на реакцію громадськості (не тільки чоловіків) на їхні вимоги.

Жінки отримали право голосу в результаті дійсно жорстокої боротьби, і в обох стрічках цей аспект продемонстровано на диво чудово.

Фільм, заснований на реальних подіях. Однак на відміну від попередніх двох стрічок, в ньому увага зосереджується на іншому важливому аспекті гендерної нерівності: дискримінації на робочому місці.

Головна героїня (Шарліз Терон) і жінки, які працюють з нею, постійно стають жертвами принижень та образ з боку чоловічої частини колективу. Але після одного такого інциденту Джозі розпочинає судовий процес із компанією-роботодавцем.

Досягнення формального права, незважаючи на його значимість, не обіцяє насправді фактичних змін у повсякденному житті. Наприклад, права і можливості жінок можуть бути рівними з чоловічими законодавчо, але останні - більш бажані кандидати при прийомі на роботу або ж отримують в результаті більшу зарплатню в ситуації однакової компетентності.

Ще складніша ситуація виникає з представницями етнічних меншин. У цьому фільмі Тейлор спробував розповісти історію боротьби з, ймовірно, найскладнішим суперником - людським сприйняттям інших. І йому це, безумовно, вдалося.

Лорел Хестер (Джуліанна Мур), яка пропрацювала 23 роки детективом в поліції, дізнається, що вмирає від раку. І єдине, що її турбує - доля коханої дівчини Стейсі (Еллен Пейдж), яка згідно із законом не може, на відміну від дружин колег Лорел, успадкувати її пенсію та утримувати їхній будинок.

Приголомшлива реальна історія та гідна стрічка.​