3 колони, на яких стоїть щастя

3 листопада 2014
Trash Boat
Базуючись на певних статтях та власному досвіді, я дійшов до думки, що людське щастя - це неначе велика сфера, що стоїть на трьох колонах. І якщо одна з них не є достатньо міцною, чи не на одному рівні з іншими, то сфера просто скочується або падає.
 
Отже, представляю вам першу колону - це ваше "Я"! Напевно, у вас були такі моменти у житті, коли ви, оглядаючись назад, питали себе: "А навіщо я тоді це робив? Для чого?" Ви починаєте усвідомлювати, що весь час, який ви витратили на те, щоби пройти певний шлях, наспраді був марно згаяний. Тоді настає період, коли вашому "Я" потрібно розібратись. В результаті, хтось залишає своє місце роботи чи навчання і починає займатись тим, що приносить задоволення. Одна з ознак людського щастя, це той кайф, коли твоє "Я", розібравшись у собі, йде вже не просто так, а має певну ціль. При невдачах чи падіннях, ваше "Я" з усмішкою піднімається і впевнено крокує далі, використовуючи цінний досвід, набутий під час падінь.
     
Друга колона - це ваше оточення та ваші відносини з ним. Безсумнівно, що такі вислови як: "Покажи мені свого друга і я покажу тебе" чи "ти є те, що ти їсиш" - є правдивими. Звісно, про їжу трішки не в тему, але суть у тому, що те, що ми приймаємо чи вживаємо, впливає на нас, на наш організм, на наш світогляд і т.п..
    
Уявіть собі, що ви залишиилися на острові. Ви не пам'ятаєте нічого, що було до того, як ви опинились на цьому острові. Тут ви знаходите мешканців: добрих, ввічливих та чесних. Вони тепло приймають вас до своєї спільноти, допомагають вам збудувати житло, дають вам роботу. Кожен з них вам допоміг чи то матеріально, чи просто підтримав у тяжку хивилину. Як ви думаєте, чи наважилися б ви зробити щось лихе навмисно?

Намагайтесь оточити себе хорошими людьми, і ви отримаєте неоціненну підтримку у тяжкі часи чи той позитив, який іноді настільки потрібен для щастя.
      
Однак не забувайте також допомагати тим, хто теж потребує вашої допомоги. Відчуття радості з'явлється і тоді, коли ви розумієте, що витягнули когось із "чорної діри", як хтось свого часу витяг і вас.
          
І, нарешті, остання колона - віра. Якщо ви подумали, що я зараз буду говорити про те, яка релігія є хорошою а яка - поганою, то можете бути спокійні. Я буду говорити про невідємну частину людини, таку ж як оточення чи "Я".
         
Кожна людина вірить у щось: вона  може вірити у богів, чи в те, що їх немає. Однак за весь час існування людства ми завжди звертали увагу на те, що є речі вищі від нас, і намагались їх досягнути. Той, хто вірив у Будду, старався дотримуватись написаних законів чи обрядів; той, хто вірив у Бога, мав дотримуватись посту і жити так, щоб ні про що не шкодувати. Ті люди, які не вірили у богів, вірили у себе, в речі, які бачили перед собою, чи у власні творіння, переконання.
   
Я хочу сказати, що нам слід інколи згадувати про свої ідеали, і намагатись їх досягнути. Це нагадує мені вічні сходи, на верхівці котрих є та винагорода, за яку ми щодня боремоссь. Однак, коли ми забуваємо про нашу мету, то потихеньку починаєм звертати в інший бік.
   
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Кольорами по буденності: як українка вдосконалює fashion-індустрію в Америці
Чарівна й талановита українка Дарина Барикіна, яка наразі проживає в Америці та допомагає робити fashion-індустрію неповторною, поділилася з нами, як змінила домівку, чим для неї є фотографія і як з тієї, яка стояла за об'єктивом, опинилася перед ним.
Читати більше