Не варто обдурювати самих себе щодо справжнього сенсу «антикорупційного» рішення Конституційного суду. Це - демонстративне продовження олігархічного реваншу, який почався після президентських і парламентських виборів 2019 року

Уже не раз доводилося писати - не мають ніякого значення мотиви, за якими 73 відсотки виборців проголосували тоді за телевізійного коміка. Має значення тільки те, чому за цього коміка «проголосували» українські олігархи, чому вони його підтримали.

А тому, що на відміну від глядачів власних телевізійних каналів, точно знали - ця недосвідчена і слабка людина не становитиме жодної загрози для повернення і посилення їхніх позицій навіть в разі, якщо реально захоче грати власну політичну партію. Захоче - але не зможе, бо не знатиме як. Захоче - але побоїться остаточно псувати з ними відносини. Втім, щодо останнього вони могли бути не впевнені до кінця - і саме тому вичікували до моменту, коли стане очевидним швидкий розвал режиму. Цим моментом і виявилися місцеві вибори, які продемонстрували зменшення популярності і безпорадність Зеленського. І тепер будь-який пройдисвіт-депутат у парламенті може легко зрозуміти, що Зеленський може незабаром просто зникнути з політичної сцени, а ось Коломойський і Медведчук залишаться. Докази? А давайте уявимо собі, як три або чотири місяці тому голова Верховної Ради, обраний голосами президентської партії, демонстративно ігнорує ініційоване Зеленським опитування. Які вам ще потрібні докази?

Тому спецоперація прочитується досить просто - незалежно від того, є Зеленський її свідком або учасником. Як інструмент для реваншу використовується Конституційний суд - скасування «антикорупційних» законів буде не останнім таким його рішенням (але і не першим - згадаємо, як суд дав можливість провести антиконституційні позачергові парламентські вибори). А дезорієнтований парламент просто не зможе чинити опір цьому наступові з минулого - навіть якщо цього захоче президент. І Україна буде відкинута до 2014 року - тобто до часу, коли олігархи розраховували послабити Януковича і стати справжніми господарями країни, а отримали не зрозумілу ними «Революцію Гідності». З наслідками цієї революції - перш за все правовими та економічними вони і борються.

Але олігархічний план провалиться, я вас запевняю. В України тут є сильні союзники.

Перший союзник – неуникненна економічна і епідеміологічна криза. Олігархи вміють тільки красти з бюджету і підкуповувати чиновників. Як вивести країну з кризи, вони не знають, необхідним інтелектом і професіоналізмом для цього не наділені, у політиці і кадрах розбираються на рівні Зеленського. У ситуації краху країні потрібна буде компетентна влада. І олігархам у критичній ситуації доведеться цю владу, нехай навіть з ненавистю, але підтримати. Не вірите - запитайте у Коломойського.

І тут посилюється роль іншого нашого союзника - цивілізованого світу. Без його коштів не просто ми не виживемо - влада не виживе. І нам доведеться повертатися до досягнень Революції Гідності просто тому, що не буде вибору. І у олігархів в тому числі - чим більше вони будуть чинити опір, тим більше буде стискатися задушливе кільце навколо шиї кожного. З такими мільярдами нікому не хочеться до в’язниці. Не вірите -  запитайте у Фірташа.

Звичайно, олігархи будуть думати, що їм допоможе Москва. Але тут втручається наш третій «союзник» - Володимир Путін. Це олігархи можуть по-дитячому сподіватися, що Путіну потрібна лояльна Україна і в обмін на цю лояльність він дозволить їм її і далі безкарно грабувати, більш того - створить для цього умови і дасть грошей. Але для Путіна ці не надто багаті за російськими мірками люди - взагалі ніхто. Так, інструмент для поглинання України. Він їм нічим не допоможе, хіба що спробує ще що-небудь окупувати - і позбавити їх ще кількох підприємств. А цього нікому з них не хочеться. Не вірите - запитайте у Ахметова.

Таким чином, криза, Захід і Путін створять всі необхідні умови для того, щоб український народ знову зайнявся роботою над помилками і врятував свою країну.

Не вірите - запитайте у Майдану.

Сьогодні президент Зеленський використовує скандал навколо антикорупційних рішень Конституційного суду для того, щоб розв'язати проблему непідконтрольності собі суддів, а зовсім не для того, щоб розв'язувати проблеми боротьби з корупцією. І це рівно те ж саме, чим займався 1993 року Борис Єльцин. Це і був російський шлях авторитаризму. Тепер ми спостерігаємо український шлях.

Якщо колишній телевізійний комік і справді хотів ставати диктатором, тоді йому це потрібно було робити відразу після президентських і парламентських виборів 2019 року – у турборежимі. Посилювати свої повноваження, розпускати Конституційний суд та інші потенційно незалежні суди, заарештовувати опозиційних політиків і активістів, позбавляти майна олігархів, повністю переформатувати систему влади під себе – саме саму систему, а не чиновників у системі. Але нічого цього не було зроблено і не могло бути зроблено, тому що на це не вистачило б ніяких коштів і призвело б до розриву із Заходом. А встановлювати авторитарний режим зараз, коли більшість населення країни налаштована  проти Зеленського і його оточення – це марна справа. Навіть якщо припустити, що у президента все вийде, Конституційний суд розженуть, а на місце нинішніх суддів оберуть інших, більш залежних від пов’язаних із Зеленським олігархічних угруповань, ці судді стануть незалежними від президента й олігархічних угруповань вже за кілька місяців, коли режим затріщить по швах.

А потім саме вони схвалять імпічмент Зеленського, і навіть затримання гаранта — тому що будуть куди більш безпринципними та наляканими, ніж нинішні судді. Тому я навіть не хочу розбиратися, що там у  планах у тих, хто вирішив скористатися нинішньою реакційністю і заангажованістю більшості Конституційного суду, щоб влаштувати свої справи. Тому що я абсолютно переконаний у неможливості побудови авторитарної будівлі на хитких пісках українського хаосу.

 Тупицький як інструмент російського впливу - «корисний ідіот Кремля»

Інформація до роздумів

Призначення головою Конституційного Суду України Олександра Тупицького у вересні 2019 року лобіювали тодішній очільник Офісу президента Андрій Богдан та ексзаступник керівника Адміністрації Януковича Андрій Портнов. Про це з посиланням на джерела, близькі до НАБУ,  повідомив головний редактор «Цензор.Нет» Юрій Бутусов. «Національне антикорупційне бюро серед записів у кабінеті голови Окружного адміністративного суду Павла Вовка виявило записи розмов Вовка з колишнім главою Офісу президента Андрієм Богданом і з неофіційним «куратором» судової системи при Офісі президента Андрієм Портновим про призначення головою Конституційного Суду Олександра Тупицького. Або це якісь вкрай схожі на них голоси. Про це повідомили джерела «Цензор.Нет», близькі до НАБУ», – написав Бутусов у Facebook.

Він зазначив, що на записах, які є частиною кримінальної справи про захоплення влади суддями ОАСК, голоси Вовка, Богдана і Портнова обговорюють призначення Тупицького головою суду, а також завдання, які він повинен виконати після призначення. «Ці записи необхідно опублікувати, щоб суспільство могло їм дати оцінку напередодні доленосних рішень по КС», – переконаний журналіст. Журналіст нагадав, що Олександр Тупицький був обраний главою Конституційного Суду у вересні 2019-го року, а суддею КС його призначили у 2013-му, коли Портнов був заступником голови Адміністрації президента Януковича. «У зв'язку з міжнародним резонансом, пов'язаних із діями Тупицького і заявою секретаря РНБО Олексія Данилова, що в діях КС є російський слід і зовнішній тиск, пропоную президенту України і Верховній Раді вимагати негайного розслідування всіх матеріалів НАБУ, які стосуються порядку призначення Тупицького главою КС, і розгляду питання про відповідальність фігурантів записів», – наголошує Бутусов. Не виключено, що рішення Конституційного Суду могли бути спровоковані впливом на Тупицького низки високопосадовців і політиків, зробив припущення журналіст.

PS

Цей матеріал увійшов до електронної книги: "Україна, рік 2020-й". Останнє оновлення книги 02 листопада 2020 року.

Лінк електронної книги "Україна, рік 2020-й" на цьому блозі: 

 https://uamodna.com/articles/valeriy-zmiyivsjkyy-ukrayina-znaky-zodiaku-ukrayina-rik-2020-y-rik-bilogo-orla-bilogo-schura-druge-pivrichchya/

Матеріал по темі:

01.11.2020 р. Судний Зе-тупик. Чому без перезапуску Конституційного Суду Україну очікує катастрофа | Без цензури

https://www.youtube.com/watch?v=BWhDYyFiP5w