20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

З 2014 року Україна вступила в активну фазу цивілізаційної війни зі своїм споконвічним ворогом, яка може тривати століття.

Активна фаза цієї цивілізаційної війни почалася з Євромайдану наприкінці осені 2013-го року і Революції Гідності на початку зими 2014-го року.

Найважливішою подією 2013-го року в Україні і Європі став український Євромайдан як форма протесту українського народу проти свавілля проросійського кримінально-олігархічного режиму Януковича, який створив фактично бандитську корпорацію на основі свого сімейного клану в рамках донецького баронату.

Правляча проросійська Партія регіонів на чолі з Януковичем фактично перетворила Україну на поліцейську державу, ведучи її до повного знищення.

Разом з компартією, Партія регіонів стала інструментом в руках російського неоімперіалізму, завдяки якому Україна була пограбована економічно і фінансово, армія і спецслужби обезглавлені, роззброєні і знекровлені, а міліція разом з криміналітетом перетворені на жандарма для наведення нового імперського порядку.

Через два місяці після початку Євромайдану Президент Янукович, зрадивши державу і армію, разом зі своїми синами і коханкою таємно втік до Росії. Це був лише початок великих змін і соціальних потрясінь, які очікували Україну у 2014-му році.

Згодом стало очевидно, що російський президент Путін і канцлер Німеччини Меркель домовилися про розділ сфери впливу в Україні задовго саміту у Вільнюсі, що відбувся наприкінці листопада 2013 року. Вони намагалися реалізувати цю схему в форматі «асоціації» України з ЄС. Мотивація була проста: Німеччина отримує доступ до ринків півночі і заходу України, а Росія повністю контролює українські підприємства ВПК і важкої промисловості Сходу України, український ринок збуту своїх товарів, політичний вплив на Україну та військові бази в Криму. Тому вони досить довго готували таку ситуацію, коли через конфлікт інтересів у бізнесі легалізувалася б здача Європою, насамперед Німеччиною, українського Півдня і Сходу Російській Федерації – новітній імперії Путіна. 

20 лютого - пам'ятний день, що відзначається в Україні як День Героїв Небесної Сотні. Розстріл активістів Майдану є одним з найтрагічніших етапів сучасної історії України.

20 лютого для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні визначено пам’ятним днем указом президента України Петра Порошенка від 11 лютого 2015 року.

Як відомо, 21 листопада 2013 року, після того, як злочинний уряд Азарова-Януковича оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію України з ЄС, люди вийшли на акції протесту. Того ж вечора на майдан Незалежності прийшло близько двох тисяч осіб.

Проте, безповоротним моментом в українській історії став день трагічного побиття студентів. Це сталося в ніч з 30 листопада на 1 грудня. Саме після силового розгону студентів протестні акції набули масового характеру і переросли з проєвропейських на антиурядові, антивладні. На мітинги почали виходити сотні тисяч українців. І кожного разу кількість людей на майданах по всій країні зростала, а Революція Гідності (листопад 2013 – лютий 2014) набирала обертів.

На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Через блокування до кінця робочого дня сесійне засідання так і не почалося.

Силовики прорвавши барикади на Інститутській та Грушевського підступили впритул до Майдану. Близько 19 години почався штурм Майдану з боку Європейської площі. З Інститутської почали застосовувати водомет. Пізніше, біля «Стели» почали застосовувати запалювальну суміш.

Опівночі загорівся Будинок профспілок.

Переговори лідерів опозиції з продажним президентом Януковичем, що тривали до 2-ї години ночі 19 лютого пройшли безуспішно — Янукович вимагав від протестувальників залишити територію Майдану. Впродовж доби ситуація на Майдані лишалася напруженою.

О 2-ї ночі пожежники розпочали гасіння пожежі в Будинку профспілок, проте остаточно загасити пожежу вдалося лише вранці наступного дня.

Тим часом, «Беркут» зайняв позиції біля «Стели», по вулиці Інститутській та з боку Європейської площі. О 7-й ранку до Майдану дісталися підкріплення з перших двох автобусів з групою підтримки зі Львова. Вони пішли у наступ. З метою оборони протестувальники підпалили шини по периметру Майдану, продовжили розбирати бруківку на Хрещатику та запасатися коктейлем Молотова. Близько 15-ї години зайняли приміщення консерваторії, а 18-ї — головпоштамт та комітет держтелерадіо.

Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у наступ. О 8:30 вдалося зайняти приміщення міністерства Агрополітики, близько 10-ї звільнили Жовтневий палац та Український дім. Силовики на вулиці Інститутській стріляли в наступаючих на них прихильників Майдану. До 14-ї години число загиблих становило 35 осіб, а о 17-й повідомлялося про 60 загиблих. Всього під час сутичок загинули 73 протестувальники та 11 правоохоронців. Загалом постраждало понад 600 людей. Того дня було вбито найбільше активістів.

День 20 лютого став переломним у вирії подій Революції Гідності.

21 лютого 2014 року українська влада юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того ж дня відбулися прощання з Героями Небесної сотні.

У результаті кривавих протистоянь активістів та силовиків 22 лютого Верховна Рада відсторонила від виконання обов'язків президента Віктора Януковича. Тоді ж призначили дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року.

До розстрілу людей на Майдані були причетні також російські снайпери, яких було доставлено з путінської Росії для «придушення» народного повстання проти продажного московського ставленика, продажного уряду. До цього часу корумпована влада офіційно ще не визнала причетність російських військових до розстрілу людей на Майдані. Саме на Майдані путінська Росія почала гібридну війну проти України.

PS

19 лютого 2020 року

З виступу в парламенті народного депутата від фракції Європейська Солідарність Володимира В’ятровича

Вчора (18 лютого – ВЗ) у цій залі вшанували усіх загиблих на Майдані 6 років тому. Завтра (20 лютого – ВЗ) на державному рівні ми відзначатимемо день пам’яті Героїв Небесної Сотні. Нам вкрай важливо пам’ятати про Революцію Гідності, адже ця пам’ять є запорукою невідворотного демократичного розвитку нашої країни. Вона є гарантом проєвропейського напрямку розвитку нашої країни. Саме тому, цю пам’ять, так завзято атакує Росія протягом цих 6 років.

Цього тижня, до цих інформаційних атак проти Майдану та проти Революції Гідності долучилися проросійські медіа в Україні, які поширюють інформацію що дискредитує Майдан, представляючи його і Революцію Гідності, як переворот, який дискредитує героїв Небесної Сотні.

Але треба розуміти, що це стало можливим через позицію керівництва держави, призначення адвоката Януковича, Олександра Бабікова, заступником Державного бюро розслідувань — це не лише наруга над родичами героїв Небесної Сотні, це і є сприяння до розвороту в оцінці Майдану в догоду Російській Федерації.

Крім того в парламенті депутатами ОПЗЖ зареєстровано законопроєкт про соціальний захист бійців беркуту, саме тих, які вбивали Героїв Небесної Сотні. Саме тому на цьому тижні нам вкрай потрібне ухвалення відповідної заяви парламенту, де було надано чітку оцінку Майдану і Революції Гідності. І така заява готова. Її авторами є представники майже всіх політичних груп і фракцій парламенту, крім ОПЗЖ. Ця заява пройшла через комітет гуманітарної та інформаційної політики.

Цю заяву також підтримують представники «Батьківщини» та «Голосу». Ми переконані, що така заява потрібна, аби продемонструвати українському суспільству, що для нинішнього парламенту, для України в цілому, є важливі ті цінності, за які загинули Герої Небесної Сотні.

Матеріал по темі: https://www.youtube.com/watch?v=BYhLQH1zjsg