"….Земля двигтіла, тряслась. Було майже нічого не видно через хмари пилюки, що здійнялися враз.
Городом Переяславом бігла дивного вигляду жіночка, хворобливо хіхікала та трясла пальцем над головою:
– Звершилося, зверши-и-илося!
Ковані хрести на банях Михайлівської церкви, наче крила стривоженого птаха зробили останні свої помахи та із тріском битого ґонту повалились на землю. Дивна жіночка із злим світлом дикої радості у своїх очах підбігла до погнутих хрестів і закричала:
Так могло би починатися українське фентезі про дитинство легендарного героя, захисника нашої землі Івана Телеса, а в юному віці - змієборця Івасика Телесика.
Наводжу частину пояснень до старої майже забутої легенди.
1 травня 1230 року на землях України відбувся сильний землетрус. Літописні хроніки цю подію неодноразово описували.
Але не все так просто. Це була тільки одна ланка містичних подій тог часу. Саме так Книга Z чорних жерців передбачала народження Обраного героя, який мав зберегти народ від бід та напастей. Це народження мало відбутися у день сильного стихійного лиха. Жерці знали й те, що коли таку дитину у семирічному віці принести у жертву на загальному шабаші за правилами та інструкціями Книги Z, то вони отримуватимуть все більшу, майже необмежену силу. Жертвоприношення через певний час знову приведе до планованого стихійного лиха із народженням чергового Обраного, якого також треба у 7-ми річному віці принести у жертву. І так віками, по колу сила цього чорного клану буде постійно зростати.
…
Дитину треба виходити до 7-ми років. Для кращого контролю над хлопчиком його викрадають і підкидають десь неподалік бездітній літній парі.
…
Кузня. Під горою біля озера стоїть наче млин, але ні, водяне колесо крутить не жорна, а різні приспособи, міхи та молоти для кування металу. Коваль є давнім приятелем батька малого Івасика, бо разом роблять колеса для возів – батько Телесика є стельмахом, а коваль одягає на готові дерев’яні колеса залізні обручі. Ковалеві діти та Івасик дружать між собою і разом граються.
Існує певний зв’язок коваля та старої змії – відьми, матері зміючки Оленки (
Оленки Z).
Розкажу про народ Ог, який північні народи називають гномами. Вони жили там же – у горі, під якою знаходилась кузня. Ба, навіть подейкували, що у кузні є потаємні двері, що вели у підземелля огів, про яких повідає стара українська легенда (казка "Ох"). Імена огів були дивні, але всі мали слово "ог" - Фамаог, Огадомін, Сібеміог та інші. Походження імен пояснюється їхнім потягом до хорового співу, про що не час докладно говорити.
Для початку достатньо.
Шукаю відчайдухів-літераторів, які відчувають, що змогли б скласти цей український міф у захопливу повість-фентезі.
Мною розроблені деталі, місце та час цих подій, але Бог не обдарував літературним талантом, стилем тощо, щоби самому взятися за цю працю. Та й душа більше лежить до написання музики, яка відбирає багато часу.
На картині 13–го століття зображений Іван Телес перед останньою своєю битвою. Дивіться та слухайте початок альбому
"Іван Телес".
PS
Друзів прошу не питати, яку траву я курю. :) Не курю я, - тільки фантазую.
Всіх із Святом – Днем народження Героя.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
