15 порад, як долати складні/неприємні розмови

Більшість людей уникає складних розмов і делікатних тем через прихований страх конфронтації та конфлікту. Хоча конфлікти часто викликають дискомфорт, емоційно виснажують і навіть лякають, їхнє уникання зазвичай не сприяє розвиткові стосунків.

Це стосується конфліктів на робочому місці, а також конфліктів в особистих стосунках, де дрібні проблеми можуть перерости в більші, якщо їх уникнути. Крім того, неможливо уникнути неприємних розмов або конфліктів, тому кожен повинен розвивати соціальні навички.

У цій статті розберемо складні, але необхідні приклади розмов, які вам можуть знадобитися на роботі та в особистому житті. Це також дозволить вам розвинути навички, які допоможуть успішно долати неприємні розмови.

Чому уникання важких розмов не працює

Більшість людей намагаються уникати складних розмов, але зазвичай це неефективно. Багато складних розмов і конфліктів не минучі. Це стосується й особистих стосунків, і професійних. 

Хоча більшість людей уникає конфліктів, щоб захистити свої стосунки, уникнення насправді підриває міцність і якість останніх. 

Коли можна уникати складної розмови?

Єдиним винятком є випадки, коли проблема або тема є другорядною або може вирішитися самі по собі.

Часи, коли критично важливо почати важку розмову, — це ситуації, коли:

• На кону стоїть щось важливе.

• Існують конкретні способи, якими людина може допомогти вирішити проблему.

• Уникнення розмови спричиняє або може спричинити більші проблеми.

Як вести складні розмови

Те, як ви підходите до складної або критичної розмови, неймовірно важливо. Надмірна пасивність у розмові може призвести до того, що ви будете надто поступливими, ставлячи свої почуття та потреби на останнє місце. Надмірна агресія у важкій розмові може змусити іншу людину замкнутись і стати в оборону, а також зіпсувати ваші стосунки з нею. Наполегливе спілкування є ключовим при підході до конфліктів та інших складних розмов.

Нижче наведено 15 порад, які допоможуть вам зрозуміти, як вести складні розмови на роботі чи з вашим партнером, друзями чи родиною.

1. Зрозумійте суть проблеми

Перш ніж почати важку розмову, поміркуйте, чи ви справді розумієте, у чому проблема. Подумайте, у чому може бути її корінь.

Приклад: вас може турбувати, що до вашого сусіда по кімнаті завітали друзі в будній вечір, тому що вам треба вчитися тощо. Однак, якщо ви ніколи не розмовляли з ними про це, несправедливо припускати, що він знає, що вас це турбує. У цьому випадку основна проблема пов’язана з недостатнім спілкуванням щодо домашніх правил і очікувань.

2. Визначте досяжну мету розмови

Усі складні розмови слід організовувати навколо чіткої «цілі» чи завдання, якого ви хочете досягти. Дуже важливо заздалегідь визначити цю мету, а також варто переконатися, що вона під вашим контролем. Якщо у вас є чітка ціль, яку ви можете контролювати, її майже завжди можливо досягти, незалежно від того, наскільки складною буде розмова. Якщо ваша мета полягає в тому, що ви не можете контролювати, спробуйте змінити її на іншу.

3. Виберіть зручний час і місце для розмови

Час є ключовим, коли мова йде про складні розмови, але також важливе і місце, де ви ведете дискусію. Зазвичай доцільно запитати іншу людину про час і місця, які та любить, або, принаймні, пам’ятати про це, даючи рекомендації.

Вибір «нейтрального» місця для складної розмови, вірогідно, принесе позитивний результат. Просто переконайтеся, що обране вами місце є таким, де ви можете розраховувати на певну приватність. Крім того, не забудьте запланувати достатньо часу для глибокої розмови, а не намагатися вести поспішну розмову під час перерви.

4. Заздалегідь повідомте про тему

Якщо вам потрібно з кимось обговорити справді делікатну та складну тему, краще попередити людину про це. Це з більшою ймовірністю призведе до позитивного результату, ніж ви скажете щось, що стане громом серед ясного неба. 

Приклад: якщо ви хочете обговорити зі своїм босом підвищення або якийсь робочий процес, повідомте йому, що ви хочете обговорити під час зустрічі.

5. Невелика підготовка

Деяка підготовка до складної розмови може допомогти вам упорядкувати свої думки, але надмірна може мати зворотний ефект. Найкращий спосіб підготуватися до важкої розмови — створити план з кількома важливими моментами, які ви хочете повідомити.

Приклад: якщо ви плануєте вирішити проблему стосунків зі своїм партнером, ви можете підготуватися до:

• визначення основної проблеми, яку ви хочете вирішити (наприклад, відсутність спілкування чи відданості або те, що вони зробили або сказали щось, що завдало вам болю);

• визначення того, як це впливає на вас, ваше життя та ваші стосунки (наприклад, змушує вас почуватися неважливим, створює більше невизначеності або ускладнює планування майбутнього);

• визначення того, чого ви хочете або чого потребуєте від іншої людини (наприклад, почути, що та хоче і бачить щодо майбутніх стосунків; або вибачення, зобов’язання тощо).

6. Уявіть собі позитивний результат

Коли ви боїтеся певної розмови, це майже завжди тому, що ви уявляли, що вона мине погано, і тепер очікуєте, що все обернеться крахом. Якщо уявити собі позитивний результат, то менше ймовірно, що ви будете відчувати стрес і занепокоєння щодо розмови. Ось чому уявлення про позитивний результат насправді підвищує ймовірність того, що так і буде.

Приклад: якщо друг каже вам «нам потрібно поговорити», постарайтеся не дозволяти своїм думкам блукати до найгірших можливих результатів. Натомість подумайте про інші, більш позитивні речі, про які він, можливо, захоче поговорити, як-от хороші новини або щось цікаве.

7. Почніть розмову та будьте прямими

Коли прийде час для розмови, не зволікайте занадто довго.

Один із найкращих способів розпочати важку або дошкульну розмову — це використати Я-твердження, яке описує проблему з вашого погляду. Я-твердження менш імовірно викликають захисні реакції, а також можуть допомогти вам виразити себе.

Приклади Я-висловлювань:

1. «Я відчуваю розчарування на роботі, оскільки зустрічей так багато, що мені важко виконувати її. І я хотів би/хотіла б, щоб ви допомогли знайти спосіб скоротити деякі з них».

2. «Мене хвилює те, скільки ти п’єш, і я відчуваю, що це впливає на якість нашого спільного часу. Я б дуже хотів/-ла, щоб ти не пив/-ла стільки, коли ми разом».

3. «Я почуваюся менш щасливим/-ою в наших стосунках. Хоча ми зробили деякі речі, щоб покращити їх, я думаю, що нам справді потрібна допомога терапевта для пар».

8. Будьте тактовні, стикаючись з кимось

Коли конфронтація необхідна, краще зосередитися на поведінці під час розмови, а не на людині. Наприклад, можна поговорити з батьками чи членами родини про їхні проблеми з алкоголем, але не називайте їх «алкоголіком» або «наркоманом». Так, вони з набагато меншою ймовірністю будуть захищатися, а ймовірніше справді почують і отримають те, що ви маєте сказати.

Розпочати важку розмову з другом про те, як він вживає алкоголь, можна сказавши щось на кшталт: «Я просто дуже хвилююся за тебе».

9. Слухайте відкрито

Складні розмови не повинні включати лише монолог людини, тому переконайтеся, що ви робите паузи та ставите запитання, щоб зрозуміти думку іншої людини. Крім того, намагайтеся зберігати відкритий розум і будьте готові враховувати інший погляд на речі. 

Підходьте до кожної складної розмови з цікавим мисленням, яке нагадає вам зберігати відкритий розум і не робити поспішних висновків.

10. Не захищайтеся

Захист — одна з найпоширеніших причин, чому жорсткі розмови переростають у конфлікти та суперечки. Коли люди відчувають біль, образу чи загрозу, їхній перший інстинкт майже завжди — це захиститися. Деякі люди закриваються. Інші використовують зневажливі коментарі або стають саркастичними чи пасивно-агресивними. Інші використовують звинувачення або провину, а деякі люди просто починають кричати.

Спільним для всіх цих засобів захисту є те, що кожен з них працює, щоб припинити здорове спілкування. Ви не можете контролювати реакцію інших людей, але не оборонятися, як правило, є найкращим способом уникнути гарячої суперечки. Це може навіть розірвати цикл оборони та зробити можливим більш позитивну та продуктивну розмову.

Приклади захисних реакцій, яких слід уникати:

• підвищення голосу або крик;

• перебивання або розмова через іншу особу;

• вдавання до особистих нападок або ігор звинувачень;

• дозвіл на втягування себе в суперечку не по темі;

• відчуття потреби захищатися або протистояти кожному нападу.

Запропонуйте зробити перерву, якщо діалог стає надто напруженим.

11. Знайте, коли йти на компроміс (а коли ні)

Не всі важкі розмови закінчаться ідеально, як би вміло ви до них не підходили. Іноді найкращим результатом буде компроміс, який вимагатиме від вас та іншої людини/людей пожертвувати невеликою частиною чогось. В інших випадках не завжди здорово йти на компроміс у речах, які дійсно важливі для вас, зокрема у ваших цінностях, мріях й етичному кодексі.

Приклади того, як знати, коли йти на компроміс, а коли дотримуватися своїх принципів:

• запитайте себе, чи суперечить вашій етиці чи цінностям компроміс;

• подумайте, чим ви жертвуєте, відмовляєтеся чи втрачаєте в результаті компромісу;

• подумайте, чи є компроміс справедливим і рівноправним (зустріч посередині);

• визначте, що ви та інша особа отримуєте від компромісу.

Перш ніж ухвалити рішення, зважте всі за і проти компромісу.

12. Шукайте спільну мету

Навіть у найскладніших розмовах часто є певні моменти, щодо яких ви і співрозмовник можете погодитися. Спільна мета об’єднує вас, оскільки це означає, що ви та інша сторона прагнете однакового результату, і вам просто потрібно знайти прийнятний шлях, щоб досягти цього. Коли є спільна мета, стає набагато легше зосередитися на рішеннях, а не лише на проблемах.

Приклади того, як знайти спільну мету:

• Почніть із того, що б ви хотіли отримати від розмови. Наприклад, «Я сподіваюся, що ми зможемо впоратися з цим і продовжувати мати міцні стосунки».

• Запитайте іншу людину, чого та хоче від розмови, сказавши: «Як гадаєш, який результат буде ідеальним?»

13. Проведіть подальшу розмову

Багато людей роблять помилку, розглядаючи складні розмови як одноразову угоду, коли вони можуть відбутися серією. Наприклад, нереалістично очікувати, що роками пошкоджені стосунки чи проблеми з довірою з другом можна вирішити за одну розмову. Часто потрібно проводити подальші розмови, але вони, як правило, менш інтенсивні та більш продуктивні, ніж початкова розмова.

Приклади наступних розмов:

• зателефонувати батькам після бурхливої сварки, щоб перепросити за певні речі, які ви сказали, зашкодивши стосункам;

• порозмовляти з сусідом по кімнаті після того, як він розповів про їхній безлад, сказавши щось на кшталт: «Я дуже ціную, що ти докладаєш більше зусиль, щоб прибрати». Дайте другу зрозуміти, що після важкої розмови про те, що він сказав або зробив, немає ніяких образ.

14. Вирішуйте проблеми, коли вони ще незначні

Однією з причин, чому багато людей уникають складних розмов, є те, що вони уникали вирішення проблем, коли були ще малими. Коли проблеми, які ігнорують, з часом стають більшими, їх стає важче вирішити та вони викликають більше тривоги. Ось чому краще не відкладати важку розмову на ранній стадії, коли проблема виникає вперше.

Приклади того, як вирішити невеликі проблеми на ранній стадії:

• Будьте більш експресивними та відкритими щодо своїх почуттів і думок, а не тримайте їх при собі, коли ви не згодні або вам не подобається те, що ви сказали чи зробили.

• Порушуйте невеликі проблеми невимушено, а не розглядайте їх так, ніби вони серйозні, сказавши щось на кшталт: «Гей, ми можемо швидко побалакати?» або «Я просто хотів сказати…»

• Використовуйте запитання замість тверджень чи звинувачень, коли є проблема, наприклад запитайте: «Чи можна ___?» або «Чи не проти ___ наступного разу?»

15. Знати, як і коли вийти з глухого кута розмови

Не всі розмови будуть продуктивними та позитивними, незалежно від того, скільки ви працюєте над своїм підходом. Бувають випадки, коли інша людина занадто незріла, або захищається, або ви занадто емоційні; а також випадки, коли вирішення проблеми просто не існує. Знати, коли і як завершити розмову, так само важливо, як і знати, як її почати.

Гарною ідеєю буде завершити розмову, коли ситуація надто загострилася або коли один або обидва починають нападати один на одного. Найкраще також завершити розмову, яка крутиться по колу, і її вирішення не видно. Продовження цієї точки, швидше за все, призведе до більшого конфлікту замість вирішення.

Приклади того, як зупинити тупикову розмову:

• «Я думаю, що ми обидва занадто гарячкуємо. Зупинімося, перш ніж зайдемо занадто далеко або скажемо те, що не зможемо повернути назад».

• «Я не думаю, що ця розмова продуктивна. Можливо, спробуємо поговорити про це знову пізніше».

• «Я хочу провести цю дискусію, але думаю, що нам обом потрібно більше часу на роздуми, щоб діалог був здоровим та продуктивним».