|
2 січня 2018
Редакція |
Її засновником став славутський фабрикант Мойсей Шапіро. Від початку на фабриці працювало лише дев’ять робітників, проте за кілька років їхня кількість зросла до тридцяти.
1897 року фабрика перейшла у власність сина Фішеля Зусмана, який переорієнтував її на випуск лише фаянсових виробів, зокрема, посуду і новомодного санітарного фаянсу. Відтоді фабрика аж до 1915 року носила назву "Мануфактура санітарного фаянсу". Відповідно до відомостей "Пам’ятної книги Волинської губернії за 1907 рік", на фабриці вже працювало близько 90 робітників при загальній сумі річного обігу в 73 тисячі рублів. Робота на заводі була не простою, адже всі технологічні процеси виконувались вручну.
Зусман налагодив виробництво величезних керамічно-гігієнічних виробів. Їхня вага і вартість не дозволяли транспортувати цінний вантаж гужем, крім клозетів, умивальних чаш і столів. Ванни з Полонного були неглибокі, на високих ніжках і транспортувались до замовників залізницею.
У 1916 році на фабриці відбувся масовий довготривалий страйк. Страйкарі вимагали, щоб встановили десятигодинний робочий день, підвищили заробітну плату й забезпечили спецодягом.
Фабрика приносила прибутки власникам, розвивалась і збільшувала своє виробництво аж до 1919 року. Проте через війну та відсутність ринку збуту припинила своє існування.
Нове життя фабрики розпочинається аж у 1923 році, коли її відремонтували та налагодили спочатку випуск фаянсових санітарних виробів. Саме тоді виробництво було націоналізоване та включене до тресту "Укрпромпорцеляна".
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Більше за посиланням: www.hroniky.com
| 2 | 2948 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
