10 незнайомців усередині нашої особистості

Уявіть собі ситуацію: ви в парку, і хтось кидає вам фрісбі. Ви запускаєте його назад. Вам кидають його ще кілька разів. Потім вас починають ігнорувати, гра триває без вас. Вас виключили. Вас це зачіпає, хоча це була звичайна гра з незнайомими людьми. Чому?

Декстер Діас, адвокат з прав людини, в книзі «Десять типів людей: новий погляд на те, хто ми і ким можемо бути» пояснює це так: «У вас усередині прокинувся Вигнанець. Первісні люди виявили, що їхні шанси на виживання безпосередньо залежать від приналежності до групи. Будь-яке вигнання було вкрай небезпечним». Ми, як і раніше, на багато речей реагуємо вкрай примітивно, як наші далекі предки.

Діас звернувся до еволюційної психології, щоб визначити 10 основних типів поведінки людей. Ці типи відповідають реакцій, які сформувалися у нас в процесі еволюції для вирішення типових проблем. Ці ментальні моделі «обумовлюють прийняття найважливіших рішень у житті».

Усередині кожного з нас живе 10 незнайомців. Вони прокидаються в той чи інший момент часу, а ми навіть цього не усвідомлюємо. У кожного з них свій творчий хист, який дозволяють їм брати на себе управління тією чи іншою ситуацією, слідуючи інстинктам виживання, продовження і збереження роду. Ось основні здатності і характеристики цих особистостей.

• Родич. Прагне ставити інтереси своїх дітей і членів сім'ї вище за інші.
   
• Хранитель болю. Дарує здатність відчувати чужий біль і співчувати, у такий спосіб захищаючи від емоційного перенапруження.
   
• Вигнанець. Виявляє нашу потребу бути частиною групи, страждає при виключенні з колективу.
   
• Приборкувач жаху. Допомагає впоратися зі страхом смерті.
   
• Споглядач. Вміє цінувати красу і включає імпульсивну тягу до руйнування, коли краса недоступна.
   
• Агресор. Здатний використовувати агресію для захисту або як інструмент для контролю інших.
   
• Трайбаліст/Вождь. Вміє бути лідером і формувати групи.
   
• Нянька. Здатний піклуватися про інших, але при необхідності може і відмовлятися від них.
   
• Актор. Демонструє тенденцію до показної поведінки через бажання бути в центрі уваги, отримувати любов або владу.
   
• Рятувальник. Схильний до альтруїзму.

Діас розповідає про психологічні експерименти, які показують, як по-різному реагують ці типи на різні ситуації. В одному дослідженні брали участь судді муніципального суду Арізони. Після того як їх налаштували на думки про смерть, вироки стали в дев'ять разів суворішими. Вони задіяли приборкувача жаху — механізм, згідно з яким думки про смерть роблять нас більш строгими і непохитними в діях і рішеннях.

Інший експеримент показав, що молоді люди жертвували на благодійність в два рази більше грошей у присутності привабливої ​​дівчини. Так себе проявляв Актор.

Діас підтверджує свою теорію даними, отриманими в результаті вивчення мозку за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). Згідно з цими дослідженнями, ми довше дивимося на красиві обличчя (Споглядач) і відводимо очі від каліцтв або зображень травм (Хранитель болю).

МРТ також відповідає на питання про природу альтруїзму. Виявляється, людині властиво взаємодіяти і допомагати іншим, навіть коли це не приносить явної вигоди і не зачіпає особисті інтереси. Експерименти показують, що мозкова діяльність учасників гри «Дилема ув'язненого» (простий тест на визначення схильності до співпраці) істотно відрізняється в залежності від того, чи грають вони проти людини або проти комп'ютера.

Одна з цілей книги — показати, що навіть у найскладніших ситуаціях можна активувати інший тип поведінки.

Рятувальник всередині нас завжди радий допомогти іншій людині. «Економічна теорія відштовхується від способу раціонального егоїстичного індивідуума, але це не відповідає фактичним даним, — коментує Діас. — Наш мозок насправді працює по-іншому. Найчастіше нами править Рятувальник, а не бажання отримати вигоду».

Одна з цілей книги — показати, що навіть в найскладніших ситуаціях можна активувати інший тип поведінки. Всі ми, звичайно, здатні на агресію. У деяких випадках, як, наприклад, з дітьми-солдатами, описаними в книзі, на нас можна вплинути так сильно, що ми подолаємо природне небажання заподіювати біль і вбивати і почнемо отримувати від цього задоволення. Однак Агресор — лише один з еволюційних інструментів, доступних людині, а не єдиний спосіб адаптації. Замість нього можуть активуватися інші типи: наприклад, Нянька або Хранитель болю. Діас описує наступний уявний експеримент, щоб проілюструвати, як в надзвичайних обставинах активуються різні типи.

Уявіть: стрілянина в школі. Перед вами стоїть вибір: врятувати свою дитину або цілий клас інших? Більшості людей вистачає мілісекунди на прийняття рішення. Нічого не вдієш. Це сила Родича.

Здійснено переклад.

Зображення — pinterest.com.