10 Китів реальності. Релігія

19 січня 2015
MorisBrother
Всі ми Християни. Хтось - за вірою, хтось - за церквою. Здавалось – взаємопов'язані речі, але на ділі все не так просто. Вам дають вибір: вірити в Бога, чи вірити в слуг Бога. Є також третій варіант – вірити в себе. І в залежності від вибору зміниться ваше життя. Насправді декілька століть тому такого розподілу не було, але вільнодумство та деяка суперечливість Біблійних історій дала шанс прорости траві на міцному асфальті релігії.
 
Все почалось з перших Хрестових походів. В ім'я Бога вбивали тисячі людей – єретиків. Шукали Грааль, але так і не знайшли. Земля заливалась кров'ю, але Бог цього не зупинив. Він просто споглядав за тим, як його слуги вбивають іновірців. Так само як під час хрещення Русі. Хтось скаже, що це грандіозний задум творця, але чи пішло це на користь Християнству? Ні.

Можливо таким чином слуги старались привернути увагу творця до себе? Проте нічого з того не вийшло.

Тоді з'явилась інквізиція

Орден, який мав очистити землю від слуг диявола, став його символом. Мільйони вбитих жінок, чоловіків, інколи навіть дітей. Всі не згодні - заживо спалені або ж вкинуті у ріку з каменем на шиї. Оригінальними виявились методи виявлення відьом. Скинули у воду: втопилась – не відьма, вижила – відьма, отже треба спалити. Інквізиція шансів не залишала, як і Бог, який просто дивився.
 
Все, що зараз використовує людина, від машини до холодильника працює за рахунок енергії, у глобальному розумінні – електрики. Як не дивно, але перші вчені, які працювали над струмом, були "слугами диявола" (за версією церкви). Можете згадати історію про те, що сталось з тими, хто заявив, що ми крутимось навколо Сонця, а не навпаки…

Отже будь-який прогрес - подарунок диявола? Може краще відставити свій Iphone в бік, вимкнути ТБ і податись жити в ліс? Особисто ти готовий підкоритись ідеям церкви?



Часи йшли. З роками слуги Божі відмовились від бідності. Подумаєш, Ісус в'їхав у місто на віслюку. Ми ж не такі – всім кадилаки, золоті хрести й т.д. Раніше дивувався, навіщо стільки золота на Московському патріарху, але потім згадав, що цей метал є хорошим провідником. Можливо це покращує зв'язок з богом? Тоді чому одразу не збудувати собі храм божий із золота?

Згадаймо заповіді. Наприклад "не поклоняйся іншому богу крім мене" (чи як там написано в оригіналі). Ми не знаємо як виглядав Ісус, тим паче Бог, проте скуповуємо позолочені ікони. Ви колись задумувались, кому саме, стоячи на колінах, ви молитесь. Чи не суперечить це заповіді? Бо насправді кожна картина, де зображені святі, є втіленням бачення іншої людини. Воно далеке від реальності тому, що ми не знаємо, яка вона – правда.

Можливо автор намалював образ диявола, який побачив у сні. А ви стоїте перед ним на колінах. Не гарно виходить. Правда?

З кожним роком кількість атеїстів збільшується. Сумніваюсь, що це можна зупинити. Проте є одна особливість в атеїстичному сприйняті світу сьогодення. Тепер люди вірять в Бога, але категорично не сприймають церкву. І на це в них є підстави. Вони шукають відповіді на запитання, які церква воліє не чіпати. Відмовляються від сприйняття служителів – мільйонерів. Одного дня відповіді знайдуться, і хто зна, що нас тоді чекатиме. А поки залишається жити з вірою в серці та гривнею в кишені. В церкві ж потрібно заплатити!

Я жодним чином не хочу образи почуття віруючих, проте, задумайтесь. Скільки суперечливих речей вам доводиться бачити, але ви волієте мовчати.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

MorisBrother MorisBrother 21 січня 2015
Бач, а для декого це стало критичним)
@Ann Petryk
Ann Petryk Ann Petryk 19 січня 2015
Цілком погоджуюся з кожнісінькою думкою.
І справді тішить, що у людей все частіше починають відкриватися очі на реальність зі священиками-олігархами і Богом, якому постійно потрібні гроші.
Віра, вона потрібна річ. Правда не тоді, коли доходить до управління людьми і віра стає інструментом для цього.
На щастя чи на жаль, наші церковнослужителі все частіше доводять нам, що церква і Бог уже давно не споріднені поняття.