...Вона...

3 березня 2014
Liliana

Вона навшпиньки підходить до нього... Її палаюче від бажання тіло не могло стримати пристрасного і важкого дихання... Її думки були тільки про одне... відчути його.. запах його тіла, який переслідував у снах... відчути смак поцілунку на губах. Нею охопило нестримне бажання поринути у той світ пристрасті, про який вже навіть встигла забути, відчути таке бажане тіло... Кінчики пальців не могли забути того єдиного, який робив несамовиті речі з нею, коли вона могла годинами стогнати від задоволення і не зупинятися .... прагнучи ще і ще...

вона наблизилася до того, хто був таким дорогим, і був так близько... на відстані поцілунку і, не стримавшись, вона кінчиком язика торкнулася його вушка, далі поцілунками опускалася все нижче і нижче, зупиняючись тільки для того, щоб насолодитися таким бажаним тілом, усіма його улюбленими міліметрами. І нарешті вона опустилася до Нього... такого вже твердого і сильного... Він тихо стогнав від задоволення і від її пестощів, та все одно боявся відкрити очей, щоб не сполохати цю таємничу і пристрасну мить...

А вона охопила його вологими губами і її гаряче дихання почало робити щось несамовите з Ним. Він встиг забути ці відчуття, те, яким грайливим може бути її маленький язичок, який так вміло міг пестити найпотаємніші закуточки Його...

Далі її рухи губами та язичком робилися дедалі швидші і швидші і він вже ледь стримувався, щоб  ще продовжити хоч на мить ці солодкі відчуття - відчуття раю та несамовитого задоволення... він ріс все більше і більше від її гарячого подиху і теплого язичка і ще мить... ще одна малесенька мить... останній рух її губами по Ньому не зміг не зробити того, про що вона і він мріяли останніх пару хвилин...

Насолода полилася і Він віддав їй усього себе... увесь свій солод, не залишивши собі ані краплі.

І тільки тоді... він зміг поглянути їй у вічі і прилинути до її уст, які нещодавно зробили його найщасливішим чоловіком... і поєднавшись у поцілунку він почав пестити її... таку жадану, як пустеля за водою, таку близьку і далеку водночас, таку рідну і таку недосяжну... (с)

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com