Що таке Гардарика

Гардарика — країна городів (міст). Гард — огорожа, град, повноцінне укріплене місто.

Русь знаходилася на скіфсько-сарматській землі, тобто, на Україні від Сяну до Хвалинського моря (Каспію). Тут населення міст та сіл однакове, їх населяв один народ орачів та творців. Вони творили винаходи, ремесла, пісні.

У різні часи, з різним набором досягнень, цей народ оріїв, маючи найкращий на свій час спосіб життя, плодився і розселявся все далі на інші землі.

У середні віки це виглядало так: боярин (уславлений воїн) збирав «ноєв ковчег» і відходив з Русі на землю дикунів. На цю землю він приносив найсучасніші знання: містобудування, відання, духовність, медицину, міські та землеробські ремесла, права людини, самоврядування міста-держави.

Маючи такі козирі, місто торгувало з тубільцями, обмінюючи свої сучасні товари на дари природи: хутро, мед, віск. Для торговлі з тубільцями виникала і спрощена ділова мова, койне — коїти, вести справи. Це було вигідно для всіх, тубільці покращували своє життя і набиралися знань.

Згодом, місто росло і від нього відходили нові полки все далі від Русі. Таким чином розширювалася мережа руських міст на землях тубільців. Цією мережею перевозилися товари до приморських міст і далі кораблями (це теж захмарні для тубільців винаходи) по всьому світу.

Тому українці мають причини вважати Великий Новгород українським містом (наприклад, Садко — українське дохристиянське ім’я, це не Іван Дурак), а фіноугри — своїм, бо на їхній землі.

З часом, фіноугорське населення просочувалося у місто, а то й (як було з тим українським Новгородом) вирізали геть усіх, і замінювали своїм населенням (на тому і згинула велич, торговля і дива Великого Новгорода).

Пушкін згадував, що раніше в містах розмовляли інакше, але прийшли нові люди і вимова змінилася (запанував мордовський акцент) і йому дуже подобалася ця нова вимова.

Гардарика простиралася від Волгара (Булгара) до Скандинавії.

Віди кажуть, що спочатку була одна держава на весь світ, арійська.

Далі бачимо, що вона розпадалася на частини і арійське населення хвилями поверталося назад, а міста захоплювало місцеве тубільне населення, поверталося рабство, припинявся розвиток, горіли бібліотеки, пустіли колізеї.

Висновок: Русь-Гардарика, це країна із мережі руських міст на землях тубільців, які не будують міста.