ПОТУЖНІСТЬ ЧЕСНИХ СПІЛЬНОТ і ГОЛОВНА НЕБЕЗПЕКА РОЗВИТКУ МАШИН

За останні 150 років продуктивність людської праці зросла приблизно у 150 разів. Це зростання не зупинити! 150 років тому теж були влада, наука, культура, театри, військо, торгівля, трудящі верстви, нахлібники, реклама.

А тепер, коли в середньому одна людина виробляє стільки що можна прогодувати, умовно, 150 чоловік, маємо бідність, борги...

Куди все дівається? Як визискування працівника зросло у 150 разів? Разом зі зростанням продуктивності праці, зростає прошарок дармоїдів! Чому більшість це терпить і погоджується з тим, що таке можна виправдати, тим більше назвати законним? Тому, що більшість вважає брехунів та дармоїдів достойними людьми, а то й самі мріють пристосуватися обкрадати ближнього, або обслуговувати вдалого крадія.

Уявімо собі казкову річ — всі стали чесними. Що далі? Ніхто не краде. Ніхто не бреше. Всі підказують, підбадьорюють, допомагають і навчають один одного. Всі стали людьми. Всі поважають людей не за страх, а за совість. Вивільнюються для справді корисної дяльності немислимо чисельні бюрократи, лихварі, адвокатура, політики, релігійні діячі, більшість лікарів, більшість фармацевтичних заводів, більшість перевіряючих та карних установ, охоронні служби, весь збочений бізнес (тут і великий спорт, азартні ігри, виробництва, що все це обслуговують). Лави засуджених, політиків та поліції не сидять на шиї народу... Всі при корисних справах.

Яка була б тоді тривалість робочого дня для підтримання такого самого рівня життя? Умовно, пів години на тиждень, або пенсійний вік з 30 років, на вибір.

Це ж скільки вивільнилося б часу для найважливіших потреб людини? Для здоров'я, саморозвитку, виховання дітей. І хіба комусь погано б жилося? Навіть казнокради не постраждали б, працюючи потроху.

Скільки б коштів та людей вивільнилося для розквіту науки! Для ще більшого зростання продуктивності праці, збереження природи! Це ж яке б почалося прискорення розвитку країни та її громадян, особистостей!

Звідки така «мудрість», що розумним є той, хто нікому не довіряє і сам дурить інших? А чи насправді є розумними ті люди, що марнують своє життя на боротьбу один проти одного за кусень хліба з маслом? Та чи можна назвати радістю отримання вкраденого? Переступаючи межу порядності, людина втрачає душевний спокій, а суспільство втрачає добробут. І найсмішніше — суспільство складене з таких хитрунів у 150 разів слабкіше морально, матеріяльно і військово від суспільства де чесні «дурні» допомагають один одному. А підняти голову і узріти, що існують сторонні смертельні заздрісники, що тисячолітями намагаються знищити твій народ — взагалі справа не для курячої свідомості.

Тож дурнем є саме хитрун, який хоче вилізти нагору за рахунок іншого. Бо він, схопивши тимчасово сумнівний шмат щастя, руйнує навколишні кола життя. Звернімо увагу — кривда тримається на підміні понять. Дурні назвали себе розумними і, вихваляючи свої збочення толерантним невдахам, руйнують вже планету.

Тільки чесність влаштовує всіх. Але мало хто наважується почати, стати чесним. Бояться, що чесна людина, знаходячись серед «нормальних» (хитрих) злиднів або загине, або стане бідною. Та якраз серед таких «друзів», у несправедливій країні, важко почуватися безпечно.

А якщо чесна людина не одна? І вже є громада чесних людей? Якщо всі в цій громаді непідкупні? Чи вдержиться серед чесних людей підла істота? Мабуть ні. За такими надпотужними громадами та державами майбутнє, і навіть вирішення всіх расових суперечок.

Треба шукати, підтримувати і виховувати своїм прикладом чесних людей. А брехунів не вважати дієспроможними людьми, вони хворіють на безвідповідальність і руйнують майбутнє людства.

Висновок. Зважаючи на нові розклади у співвідношеннях верств населення, настала пора, коли один робітник може прогодувати 100 поліцаїв і з кожним роком — на одного поліцая більше. Тож, роздута конторська та силова надбудова над народом може не перейматися цим видом демократії і може регулювати чисельну перевагу над «ресурсом» та обирати сама себе у владу не зважаючи на стогони «фізичних осіб», які її годують. Єдиний вихід — повне місцеве самоврядування на своїй землі (виборні шерифи і вся влада, а не «децентралізація» паперів) і скорочення надбудов та відомств у 200 разів, щоб вийти, приблизно, на японський рівень бюрократії. І тоді настане не комунізм (різновид кабали), а повернеться Свята Золота Доба. Золота — тому, що у чесному суспільстві чесні люди живуть заможніше у 150 разів.

ЩЕ. Модний і лякаючий нині штучний інтелект може виявитися спасінням людства від цифрової кабали. Все просто: злидні у дорогих піджаках не взмозі потужно ним скористатися (казнокради це істоти, що знаходяться на рівні 2,0 та нижче, вони суттєво обмежені у творчих здібностях — лише обман, перекручення та збочення глуздів). Тому навіть одна совісна та розумна людина, за допомогою ШІ, зможе сколупнути всю цю неосяжну і тому уразливу електронну кабалу, ще й вивести на чисту воду злодіїв. В крайньому випадку, прийдеться добре просмалити Землю Сонячною Бурею...