В 1672 р. майже 300-тисячна армія Османської порти і її васалів перейшла Дністер ніби для допомоги гетьману
Петру Дорошенкові, який в 1670 р. визнав протекцію Османської Порти над Україною. Разом з великим військом кримських татар козаки П.Дорошенка приєднались до турків і усі разом захопили найміцнішу фортецю Польщі – Кам'янець-Подільський. На боці поляків виступили козацькі полки Правобережного гетьмана Михайла Ханенка і запорожці
Івана Сірка. Після падіння Кам'янця частина армії на чолі з султаном Мехметом IV пішла Буковиною і Південним Поділлям до Бучача, захоплюючи дорогою замки і укріплені містечка. Турки оволоділи Бучацьким замком на горі Федір й утворили величезний табір уздовж р. Вільхівець.
Друга частина турецької армії разом з кримськими і буджацькими татарами та військом Петра Дорошенка після захоплення Кам'янця пішла на Львів, долаючи спротив польських замків. Більша частина татар і невеликі групи козаків посунулись далі на захід аж до Кракова, грабуючи і забираючи в полон русинів і поляків. Інші - переважно турецькі сили – обложили Львів, який героїчно боронився. Протиріччя між турками та їхніми союзниками дозволили польським дипломатам укласти угоду про викуп, після чого турки відступили від Львова. Одночасно західніше Львова невеликі за числом війська Великого коронного гетьмана Речі Посполитої Яна
Собеського зробили рейд з півночі на південь, послідовно розбивши усі чамбули, тобто летючі загони татар, і звільнивши більшість полонених і худоби.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
