НЕБЕСНА ВЕСТУРА (ВІСТЬ)

ТВОРЕННЯ СВІТУ

Промова 1. Початок.

До Початку не було нічого сотвореного, навіть думок, бо не було про що думати.

Але мало бути щось, з чого все почалося, якась Причина. Ця Причина мала мати здатність усвідомлювати. І вона усвідомила те єдине, що можна було усвідомити: “Я”. Це поняття “Я”, відповідно, наштовхнуло на поняття “Хтось”, або “не Я”.

Розділившись на дві точки усвідомлення, Причина отримала можливість спілкуватися та приклад творення безлічі інших “Я”.

Ці окремі точки усвідомлення отримали можливість рахувати одне одного, розміщуватись у різному порядку і на різних відстанях, виник простір, а далі - світи з різною кількістю вимірів.

Поступово ігри свідомостей ускладнювалися і досягали приблизного краю можливостей, коли вже важко було придумати щось нове.

Промова 2. Червоточини світобачення.

Щоб створити щось зовсім нове, знадобилося створити нову спільноту точок усвідомлення, яка не приймала участі у попередніх творчих іграх, і створити умови, щоб ця спільнота почала творити заново, без впливу старого досвіду.

Щоб відокремити нових богів від старого світу (адже для богів не існує непрохідних стін), обрали спосіб утримати їх через захоплення уваги. Для цього було підготовлено новий уявний світ, який манив увагу досконалостями. Рухаючись до прекрасних образів, точки усвідомлення потрапляли до ще прекрасніших видів і продовжували рух до середини цього нового світу. Тут їх чекало найдовершеніше творіння богів — незбагненно прекрасний Діамант Знань, де кожна з чисельних граней відкривала повчальну картину і якесь знання. Всі ці знання були правильні, лише декілька з них були навмисно перекручені, щоб нові творці світів мали інші початкові умови творчості. Позаяк знання для нового покоління точок усвідомлення були першим враженням, першим знанням, то всі вони сприйнялися як істина.

Почалися вивчення, ігри, творчість. Безкінечна кількість уявних картинок, тверджень, привела до утворення тонкої, а згодом і твердої матерії. Тверда матерія є наслідком безкінечно чисельних тверджень, які стали нездоланними. Це як закон — коли всі з ним ознайомлені і погоджуються, то він діє (закони матеріяльного світу узгоджені нами у мільйонах минулих життів).

Помилкові судження (червоточини світобачення) приводять до зіткнень, але, допоки ми не усвідомлюємо їхню помилковість, ми намагаємося їх виправдати і пристосувати до обставин. З часом, незручності наростають і приводять до прозріння і викриття цих червоточин світобачення. Що раніше настає прозріння, то менша ціна втрат.

УСТРІЙ НАШОГО СВІТУ

Промова 3. Приклад сну.

Коли ми діємо, то захоплюємося тими подіями дня, які пропонує нам цей Світ. Гарні та погані події вражають і дають досвід. А коли наше знаряддя сприймання цього матеріяльного світу відвочиває (тіло спить), ми, безсмертні нематеріяльні духи, відлітаємо у свій попереднього рівня світ, очікуемо, коли тіло прокинеться. У тому світі ми є своїм вищим "Я", теж живемо, переживаємо минулий день і мріємо продовження пригод у земному світі.

Промова 4. Приклад кінозалу.

Подібно до спостерігання безсмертним духом свого земного життя, ми можемо спостерігати кіно і тимчасово вживатися у кіногероїв, забуваючи про існування теперішнього життя. Цікаво, що через те, що ми відчуваємо свою невразливість перед подіями на екрані, то не дуже переймаємося болісними пригодами кіногероя, яких не хотіли би відчувати у справжньому житті. І, очевидно, що якщо б ті герої з екранів вміли нам жалітися і пропонувати приємніші для них пригоди, то ми, принаймні, обирали б інші фільми.

Буває, коли кіно занадто неприємне, глядач припиняє його перегляд. Це нагадує випадок втрати свідомості, коли людина побачивши щось занадто неприємне (наприклад, мишу), непритомніє. Вона втрачає свідомість тому, що безсмертний дух не витримує неприємного враження, у яке потрапив тут, у матеріяльному світі, і тікає із тіла на деякий час.

Також, через нашу духовну безсмертність, ми можемо не боятися земної смерті і захоплюватися небезпечними пригодами подібно до перегляду фільмів жахів.

Промова 5. Приклад пісочниці.

Діти, граючись у пісочниці, уявляють себе тими іграшками у пісочному світі. І, окрім правил гри, вони мають можливість домовлятися і влаштовувати потрібні події та, навіть, чудеса, коли цінна іграшка може раптово переміститися у краще для неї місце, ніколи не "загине", тощо.

Тож, зміст подій у пісочниці (нижній світ) залежить від настроїв дітей та їхніх уподобань (вишній світ).

Матеріяльний світ одночасно і складніший від дитячої гри і впорядкованіший. Тут є розподіл на сили добра і зла. Головна їх відмінність — сили добра мають вищий рівень розвитку і далекоглядність, тому добродії завжди перемагають злодіїв, у кінцевому рахунку.

Промова 6. Закон вільного вибору.

Ми захоплюємося тими подіями, які пропонує нам цей Світ. Прибічники Зла всіма силами малюють людству картинки нескінченних страждань та армагедонів. Попихати напівбогами (людьми) можливо лише через обман, (або домовленість про такі обмеження) що зрештою приводить до вибуху у суспільстві і прозріння.

Треба свідомо не давати уваги небажаним подіям (настроям), тому, що мимоволі, ми, з Неба їх же і підлаштовуватимемо, незбагненним для земного матеріяльного погляду чином.

Коли ми втягуємося у борню у злиденному настрої, то й закріплюємо такий настрій подій та манимо до себе відповідних гравців, які теж захоплені грою цього злиденного рівня.

Борючися у піднесеному духовному стані, ми притягуємо таких самих гравців, ще й маємо можливість підняти ворогів до прозріння і піднесення.

Сучасний Світ вже змінився, Доба Риб (кріпацтва) завершена, почалася Доба Водолія (добра), а теперішні біди є залишками старого злиденного мислення людства. Випробування та небезпеки наближають до подолання страху смерті та підняттю людей на рівень братерства та любові.

Промова 7. Кінець Світу.

Початковий успіх носіїв бісової крові полягає у їхній підступності і грі без правил.

Головна підступність - створити набір знань, дуже схожий на Святу Правду, але з деякими відмінностями, і поширити це у народі (червоточини світобачення). Тоді народи з різними світобаченнями намагатимуться пересилити один одного і виправдати свою "правоту".

До гри без правил відносяться звичайний обман і настійливі розголоси про майбутні страшні події, які, звісно, справджуються, коли люди сприймають новини машинально і не користуються духовним правом свободи вибору та співраці на взаємну користь всього людства. Ці пророкування "кінців світу" спрацьовують таким чином, що навіяні ними думки (почуття) підштовхують діяти відповідним чином не тільки наш земний розум, а й передаються нам же у той тонкий небесний світ, де ми маємо набагато чудесніші можливості узгоджувати наміри з іншими богами (різних рівнів могутності) і втілювати свої настрої у земному світі.

Тож, якщо думаємо про кінець світу, ще й не позбавилися від відхилень глузду (червоточини світобачення), то наші помилкові дії накопичуються і ми машинально рухаємося до того пророцтва.

Промова 8. Цінність життя.

Будь яке життя, навіть погане, лише здається таким через здатність розуму порівнювати успішність і давати оцінку. У будь-якому житті ми ходимо по тому самому Світу, який ми, в чисельних перевтіленнях, продовжуємо берегти і вдосконалювати.

У своєму розвитку, людина опановує кола життя від особистих потреб, до дружби з ближніми, співпраці зі все більшим колом людей, любові, братерства, до дій на користь всього духовного людства. І для сил добра цінність такого життя зростає. А тому така людина має чудесні підказки та допомогу з тонкого світу, а то й постійний зв'язок з Небом.

СПОСОБИ ВИХОДУ ІЗ ОВЕЧОГО СТАНУ

Промова 9. Вправи відичного характеру.

Існує багато способів виходу із стану, коли людина перестає плисти за течією, несвідомо спостерігаючи за пригодами життя.

Найбільшим тягарем душі є поразки минулого, карби від яких продовжують впливати на подальше життя, допоки людина їх не розбере. Треба, знаходячись у доброму гуморі, згадувати неприємності минулого і переживати їх повторно, аж поки відбудеться розрядка, розрада, полегшення, чистий не болючий досвід.

Інший спосіб — надихнення, сильне п'янке дихання (ребефінг, бхастрика...), яке піднімає настрій, душа стає більшою за ті карби минулого і сама розряджає заряд неприємного карбу.

Очищуючи такими способами душу від тягарів минулого, людина пожвавлюється, має гарний настрій, швидко вчиться, гарно співпрацює з оточенням. Що вищий настрій, то творчіші і життєспроможніші думки та більша рішучість.

Замовляння, мантри — багаторазове повторення побажань пропонує підсвідомому розуму узгодження цих думок зі всіма іншими настановами та висновками людини і поступово ці свідомі побажання стають важливішими від інших та узгоджують весь світогляд людини під виконання цих побажань.

Промова 10. Вихід.

Останній спосіб і є майже прямим виходом із мани машинального життя (а всі попередні способи його сильно полегшують). Тому що, повтореннями побажань ми, як той кіногерой з екрана, підказуємо собі самому (якого ще називають янголом-охоронцем, богом), чого ми хочемо, будучи у тілі, бо ми, як безсмертний дух, можемо захопитися і падінням зі скелі на гостре каміння чи кінцем Світу (але ж, це вже божевілля — бездумне виконання волі занадто недалегоглядних бажань).

Виходячи з того, що Правда влаштовує всіх, а Кривда влаштовує далеко не всіх, то Правда перемагає (у кінцевому рахунку).

Тож, перед сном, у піднесеному настрої, звертаючись до братів і сестер (всіх людей зі світлими душами), уявляємо і повторюємо чітко висловлене одним-трьома словами бажання, аж поки заснемо. Тоді ми (дух, що відокремився від тіла на час сну) пам’ятатимемо наше бажання і узгодимо його з іншими гравцями (там, на “небесах”), та спільно втілимо його, використовуючи всю силу людей і природи. Це і є Квантовий Перехід людства (відбір та спасіння тих хто дозрів до братерства).

Головне — не обирати сторону сил зла, адже доля тих, хто продався чортам, незавидна на багато віків. Вони не здійснять квантовий стрибок. Поки вони ховаються в тілах, вони щось можуть, обманюють, викручуються, купують охорону, тощо, а після смерті їхні душі одразу заберуть біси у відповідні темні світи "наїдатися" тим, що вони тут сіють.

Настали такі часи, коли сили добра мають свідомо використовувати своє чудесне життя, здатність до спілкування і право вільного вибору.

ДОДАТОК

Промова 11. Веселка Настроїв.

Пізнаючи життя, людина опановує все вищі частоти бриніння душі, тут і наш прапор і ціль життя. Шукайте себе на цій веселці настроїв і підіймаймося, як по драбині, до настрою 30,0 ! (переходимо із матеріяльного у духовний вимір):

Настрої духовні, шляхетні, благородні, божественні — святий золотаво-жовтий колір веселки настроїв, "Козак":

40,0 Святість, Повна Перемога, Свята Байдужість — Будда, Байда, Мамай. Цілковита невразливість.

30,0 Чари. Чародій, характерник, волхв, відун, мудрець.

20,0 Чин, Дія, Рух, Велика Гра. Діяч, Магатма, Лицар, Володар, Полководець, Провідник, Батько (народний генерал).

8,0 Любов, Братерство, Звитяга. Козак, Побратим, Доброволець, Державник.

6,0 Піднесення, Радість, Вдячність, Молитва, Свято, Творчий Стан, Митець.

Добрі настрої, які є сплавом тілесних та душевних почуттів — блакитний колір, "Добродій" (ці гарні настрої є нашим спадком від вищих тварин):

4,0 Завзяття. Винахідник, ділок.   (100% снаги)

3,5 Веселість. Музика.          (75%)

3,4 Бадьорість. Ґазда, майстер.

3,3 Цікавість. Учень, мандрівник.

3,0 Буденність. Працівник.

2,8 Задоволення. Споживач.

2,5 Спокій. Мрійник, відпочивач..

2,4 Одноманітність. Сонько, ледар.

Злиденні збурені настрої, які є сплавом тілесних та душевних настанов — червоний колір, "Розбійник" (ці погані настрої є нашим спадком від вищих тварин):

2,0 Сердитість. Гайдук, поліціянт.         (50%)

1,95 Неприязнь. Недоброзичливець.

1,85 Хвилювання. Спортовець, вболівальник.

1,8 Страждання. Невдаха.

1,75 Роздратування.

1,55 Лють. Берсерк, харциз, «крутелик».

1,5 Гнів. Фашист.        (15%)

1,4 Ненависть.

1,3 Обурення. Демонстрант.

1,28 Образа.

1,22 Нахабність. Зубоскал, ґєй (gay), політик.

1,2 Черствість.

1,15 Мстивість.

1,1 Лукавість, хитрість, прихована ворожість. Шахрай, комуніст.   (10%)

Злиденні пригнічені настрої, які є сплавом тілесних та душевних настанов — чорний колір, "Кріпак" (ці погані настрої є нашим спадком від вищих тварин):

1,02 Тривога.

1,01 Розгубленість.

1,0 Страх.

0,98 Відчай.

0,96 Жах.

0,94 Переляк.

0,9 Жалість.

0,8 Задобрювання.

0,5 Горе.

0,4 Провина.

0,3 Нікчемність.

0,2 Самоприниження.

0,1 Покірність. Солдат, дисципліна - "Смірно".

0,07 Безнадія.

0,05 Порожнеча, байдужість.

0,0 Непритомність, смерть тіла.    (0%)

Промова 12. Розбір Веселки Настроїв.

Настрій — це настроєність до певного способу дій. Спираючись на досвід минулих поколінь, розум розпізнає знайомі обставини і вмикає “сито” — пропонує відповідні очікування і рішення. Спочатку накопичувалися розрахунки рівня успішності у грі (тікати, нападати, відпочивати, радіти, тощо), а потім ці безкінечно знайомі оцінки перейшли на рівень клітин тіла і стали відчуттями та почуттями. По суті, всі настрої це оцінка успішності розумом.

Настрої бувають короткочасними, як відповіді на подразники, і постійними, це, по суті, наш характер, який не змінюється роками. Часто свій глибинний стан душі людина приховує, видаючи назовні звичайний образ, відповідний до оточення.

Правило веселки настроїв спрацьовує таким чином, що не вдається перескочити одразу на багато “щаблів”. Тож, настрій змінюється поступово.

Добра людина, прокинувшись вранці, підіймається із настрою спокою та насолоди сну до бадьорості. Згадує свої світлі цілі і підноситься до завзятості. Захоплено і творчо діє до середини дня. Потім вона дещо втомлюється і закінчує день у буденному настрої, дороблюючи задумані зранку справи. Поки добирається додому та робить домашні діла, втомлюється ще трохи, опиняється у настрої задоволення – прагне чогось приємного (спілкування, розваг, смаколиків, та інших задоволень). Ближче до ночі вона вже заспокоюється і засинає у спокої, або у одноманітності (читаючи книжку, наприклад).

Розберемо зразок злиденних відносин на прикладі такої сім’ї. Віками дикі спільноти виховували чоловіка «крутим» (гнів), а жінку «мудрою» (хитрість). Такий чоловік природно намагається підкорити собі жінку. Підкорена жінка поважає чоловіка за силу і задобрюється, отримуючи від нього потрібне. Далі, за безпечних умов, вона підіймається у звичну хитрість і починає гру – накопичує перелік чоловікових слабкостей і помилок. Маючи справедливі зачіпки, вона його задирає, перевіряє на міцність. Отримуючи відсіч, вона повертається зі справедливого обурення назад у хитрість, задобрювання чи покірність. А у разі слабкості чоловіка, жінка робить його винним. Тоді вже вона головує, вимагаючи, щоб той задобрювався до жінки, був “підкаблучником”.

Люди в настроях нижче одноманітності, не варті довіри, у них відсутня совість, вони, по суті, психопати різного ступеня вираженості. Співпрацювати з ними ліпше за жорстких запорук їхнього визискування у випадку чого.

Якщо в людини прокидається свідомість (те саме діє і на прикладі цілих народів), то вона із будь-якого низького настрою, від покори через обурення, підніметься до доброти, із кабали до волі, а за дуже важких випробувань, до подолання страху смерті — звитяги, братерства і ніколи не захоче повертатися до покірності із нового, духовного виміру.

ВЕСЕЛКА НАСТРОЇВ (співоча)