мова чи язик?

Європейці, у значенні «мова» і «язик», використовують одне слово «язик» (język, lingua, тощо).

«Голос» це по суті logos. Голос, горлом, передає настрої (почуття і відчуття). Голосом спілкуються всі живі істоти, що мають почуття.

«Язик» — я-зик, я-звук, вказує на язик у роті. Язик допомагає проговорювати «букви» та слова. Наприклад, деякі народи закріпили погану вимову «р» і цим їхній «язик» відокремлюється від інших. Тому «язик» означає говірку Мови, яка виникла у чужого підлеглого русинам народу, у якого, так би мовити, відрізняється язик, який не все може вимовити чисто. «Говорити» це обмінюватися словами, рухати язиком, це спілкування людей. «Говор» це «голос» і «варнякати» (варвар). Тобто, ми відчуваємо що це чужі почуття і звуки слів.

«Мовити» (у первісному значенні) це — чарувати, стверджувати духовний намір для його здійснення, звідси і «молити».

Слово «мова» — маю (володію), молити, молвити — творити-діяти словом, move — рухати. Речу — речі маю. Сила Мови наближає виконання думок, це чарівництво. Думка про те, що українська мова є мовою чародіїв, має всі можливі доводи.

Принаймні, сила замовляння, молитви, залежить від правопівкулевості, і саме українська мова має найбільшою цю якість серед усіх мов — перемішаних вторинних говірок.

Правопівкулева мова задіює, більшою мірою, ніж лівопівкулевий язик, праву півкулю мозку. Це дає набагато швидші і яскравіші образи, глибше розуміння, творче сприйняття, бо спирається на природну уяву і клітинну пам’ять, а не на заучені значення.

Цікаво, що царі ромеїв, продовжували вивчати мову етрусків ще впродовж 400 років після знищення ними аріїв-етрусків, мабуть, же ж, мали від неї просвіту, бо в арійській мові слова є стислими визначеннями (поясненнями) поняття.

Наприклад, «медицина» — медичина, медом чинити (мед, тим паче дикий, містить травні речовини і лікує майже всі хвороби, наприклад, розтирання медом чистить хрящі і відновлює їх краще за хірургів; закапуванням медом можна замінити операцію зняття більма з ока...). Тож, медицина виникла настільки давно, що головними ліками був мед.

Висновок. Індоєвропейські мови самі назвають себе язиками, говірками арійської прамови людства, тож правильно буде не заперечувати стан речей, а слово Мова використовувати тільки для української мови.

Іноземнці знають, що «Україна є Матірю усіх індоєвропейських народів та їх мов. Праукраїнці дали світу трипільську культуру, колесо, письмо, санскрит, першу ракету, компютер, половина населення світу носять гени українців-трипільців. Дані Гарвардського університету, проф Генріх Трайх».

Поки що, українська мова стрімко занепадає, всотуючи чужі мертві слова і глузди, в яких нема місця українцям у майбутньому. Маючи щось своє, найкраще у світі, українці його топчуть і запозичують чуже, воно їм краще.

Що ми і бачимо: на рівному місці, замість зробити звичайний набір законів правової держави (які у поляків, балтійців, японців і ще у пів світу, досталися їм від козацько-сарматського Уставу Держави, через Пилипа Орлика), замість відновити гідність та розбудувати свою козацьку державу в історичних кордонах на 60 мільйонів щасливих громадян — країну роздирають чужі настанови «під кого лягти, під Захід чи під Схід». Обидва цих вибори є смертоносними. І це при тому, що і Захід і Схід бажають українцям добра тільки на словах і не є друзями. На ділі Схід і Захід більше дружать і торгують між собою, а не з Україною, яку вони обидва «рятують».

При словах «козацька держава» переважна більшість українців здригається, бо це означає мати гідність і не лежати ні під Заходом ні під Сходом, а скористатися тисячами своїх прав і можливостей на щастя та бути Просвітою, на користь Людству, як було завжди.