Цілковита довершеність

Цілковита довершеність є недосяжною.

Чи досягли вчені цілковитого нуля (по Кельвіну)? Ні. Змогли виплавити цілковито чистий метал? Ні. Так само нічого не буває у природі цілковитого, повного, необмежено довершеного. Цілковито чистим може бути твердження, поняття, думка.

Не існує цілковито чистого ні кольору, ні настрою, ні зла, ні добра. У всьому є домішка.

У злодія можна знайти щось добре, а у героя — щось зле.

Висновки:

• Немає цілковито здорового способу життя, але прагнути кращого здоров'я — це далекоглядно.
• Неможливо цілковито залікувати рану, ні тілесну, ні душевну, але можна досягти задовільного рівня у зціленні.
• Є прийнятний і неприйнятний рівень чистоти (якості). Якщо вимагати цілковитої довершеності, можна відчувати постійне незадоволення, замість радості успіхів.
• Навіть богатирі (напівбоги, герої) маючи чудодійні сильні сторони, роблять помилки і не є всебічно довершеними.
• Нечесні люди зловживають цим законом природи і знецінюють добрих людей (замовчуючи їхні досягнення та вишукуючи чи видумуючи зачіпки) та вивищують злих (перебільшуючи їхні досягнення, які зазвичай є на словах, і замовчуючи їхні злочини).
• Закиди проти порядних людей виглядають правдоподібними саме через те, що повна досконалість неможлива. Так само і зі злодіями — сприймаються ймовірними якісь їхні добрі наміри, тому що цілковите безперервне злодійство неможливе. Це треба розуміти і викреслювати із розряда людей* нечесних істот (тих, хто паплюжить чесну людину і вивищує злодія, разом з тим злодієм) бо це, по суті, розмовляючі тварини, які сьогодні красно обіцяють чи каються, а завтра вас донищують (питання лише у розкладі сил). Найточніше допомагає розібратися Веселка Настроїв (тут видна і наявність у них здібності до обману) — де чернь, а де благородна людина. Згадаймо відомий випадок, коли в очах черні скіф Хреститель виявився "слабаком", а злодій отримав квиток у життя.

* "викреслювати із розряда людей" — маємо два тлумачення цього вислову, які, одночасно, є світоглядною перевіркою, пробою на людяність. Тож, читач може зараз упевнитися в своїй людяності чи нелюдяності:

1. Хто сприймає це "викреслювання", як привід гнобити когось, шкодити йому, той сам і є безсовісною несвідомою істотою (йому треба починати з себе, зі своїх пороків та виправдань).

2. Хто розуміє це як попередження, не обирати чернь у владу (хай собі працюють по їхніх здібностях, без великої можливості і спокуси зашкодити іншим), той — свідома людина, яка не думає когось принижувати, а лише має розум та совість та дальновидно печеться про щастя спільноти і запобігає страшним злочинам.