Юрій Филюк: Останній романтик Теплого міста

Весна – час оновлення усього живого в природі. Україна також проходить процес незворотного оновлення усіх суспільних та громадських процесів. І починається цей процес з кожного окремо взятого індивідума та з таких невеликих міст, як, до прикладу, Івано-Франківськ. Чому згадали саме за Станіславів? А тому що саме в цьому затишному західно-українському місті нещодавно відбулась презентація зовсім непростого проекту з доволі простою назвою "Тепле місто".

Візія середовища "Тепле місто" - від його засновників: прогресивне сучасне тепле місто з теплими людьми. Що значить Теплий – це тепле ставлення, теплі кав'ярні, теплі люди, теплі відносини, мініатюрність, як перевага. Тут з'являється відчуття, що не все придбаєш за гроші, відчуття, що торкаєшся  глибинних цінностей через простих людей, які тебе оточують. І це створює разючу відмінність від "корпоративної культури" великих міст. Відсутність штучності проявляється в усьому: матеріалах, їжі, природі, стосунках. Теплий означає мати "свій шлях". Це не намагання наздоганяти сучасні тренди, а пошук своєї сутності і демонстрація її з кращого, сильного боку. Якщо мова йде про конкуренцію, то люди і бізнеси змагаються лише в тому, хто більше згенерує тепла.

UaModna відвідала презентацію ініціативної групи проекту "Тепле місто" та поспілкувалась з одним з ідейних засновників даного середовища однодумців та патріотів свого краю - Юрієм Филюком.
 
Привіт, Юра! Розповіси, будь ласка, аудиторії UaModna як народилася ідея Теплого Міста від самого початку, хто основний ініціатор та в чому суть?
 
Привіт! Сама ідея від перших думок до реалізації визрівала півтори роки. Вона виникла в компанії однодумців – моїх друзів і партнерів по компанії ("23 ресторани"). Ми всі – з різних міст України, я один з Франківська. Перед цим в нас був інший бізнес в Києві, пов'язаний зі сферою фінансів. Але настав 2008 рік і довелось його заморозити. Тож вирішили взяти собі творчу відпустку та приїхали до Івано-Франківська, винайняли 5-ти кімнатну квартиру в центрі міста по ціні однокімнатної в Києві і почали закохуватись у спокій навколо. Наше місто – затишне, справжнє, тож виникла ідея створити тут ресторан для людей, далі – мережу ресторанів. Насправді, спочатку ми не планували залишатись тут надовго, але з часом все більше зростались з містом. Не так давно остаточно вирішили для себе, що в подальшому хочемо жити і розвиватись саме тут. На початках відверто кажучи, бувало нуднувато після руху великого міста... Є якісь моменти в Франківську які влаштовують – в плані комфорту, те що можна ходити пішки, їздити на велосипеді, в цілому тут є більше чесності – і в цінах, і в відносинах. Але не вистачає якоїсь прогресивності, розвитку, амбітності. І, власне, десь от це і стало передумовою. Тобто стояла мета – або "валити звідси", або щось змінювати навколо себе.
 
Цікаво, що ти зазначив той факт, що люди з інших регіонів ухвалили для себе рішення залишитись жити у Франківську – тож, все-таки щось в нас є, не такий вже він і безнадійний :)
 
Та він зовсім не безнадійний! Я тобі більше того скажу – ми от сюди переїхали, то до нас постійно приїжджають люди з різних міст – одесити, які приїхали сюди – їздили на Буковель (гірськолижний курорт в Карпатах неподалік від Івано-Франківська – прим. ред.) – раз приїхали, другий, третій раз приїхали, а тоді на четвертий раз кажуть – а можна ми до вас переїдем в місто, з вами будем бізнес робити. Я не зрозумів, думав, що то жарт, але вони таки переїхали. Так само наш бренд-шеф Олена Жаботинська працювала шефом в дуже дорогому ресторані в Донецьку і кинула то все, вона один раз приїхала і каже –  хочу з вами, хочу тут жити. Отак от і почалось. Таких, умовно кажучи, "дауншифтерів" є багато і це не поодинокі випадки, коли люди з великих міст переїжджають сюди. Отже, повертаючись до "Теплого міста", остання розмова в нас була десь пів року назад, коли ми сіли і почали вирішувати куди ми хочемо рухатись, яка стратегія розвитку і т.д. Ну, і всі зійшлись на тому, щоб відсікти всі зовнішні проекти, бо це розфокусування, розсіювання, а ми хочемо безкомпромісні речі робити... А безкомпромісно – це значить концентруватись на чомусь одному, ну і робимо то в Франківську. Отак от воно все і почалось. Я почав вивчати як розвиваються інші міста, що таке "середовища", спілкувався з Інститутом розвитку Львову, Промовою, іншими, читав різні книжки, от і сформувалось якесь бачення стосовно того, як саме різні ініціативи запускаються. Всі ми, партнери "23-х ресторанів" є вихідцями з міжнародної студентської організації AIESEC – а це є громадська активна діяльність на рівні студентства, то воно десь в нас в крові сидить. Першим кроком була розробка візуального стилю міста, але ми вже на той момент розуміли, що це лише перший крок. Суть питання не була виключно в самому вигляді логотипа міста. Була задача створити пренцендент для людей, щоби люди повірили, що це можливо, що це приємно, що це корисно і реально  - об'єднуватись навколо світлих справ і спільно їх реалізовувати. В створененні візуального стилю ми реально об'єднались, скинулись грошима, визначили цілі, і виконали їх на 100% в задекларовані терміни. Це такий своєрідний контраст з тим, як більшість справ в нас відбувається зазвичай. І це зроблено згідно тих цінностей, які вже прописані в "Теплому місті" - прозорість, безкомпромісна якість, світовий рівень. Візуальний стиль Франківська зараз подають на Каннський фестиваль реклами, а за всі часи історії України лише в одній номінації ми були представлені раніше. В співпраці з нами подає його розробник – креативна агенція Aimbulance (м. Київ) – ми в цьому їх дуже підтримуємо і ми в цьому дуже зацікавлені – якщо візьмемо Канни, то це ж такий PR для міста! Канни – це дуже високий рівень. Потрібно розуміти, що навіть для того, щоби просто заявку туди подати – там дуже високий поріг входу. І з українських брендів міст– підозрюю, що лише бренд Франківська відповідає вимогам конкурсу, принаймні інші роботи не подають. При всій неоднозначності сприйняття розробленого стилю різними людьми, треба розуміти, що це абсолютно професійний продукт, розроблений на світовому рівні. І, власне, цей от момент нам дуже важливий у будь-яких проектах, які "Тепле місто" буде робити в подальшому – конкурувати на світовому рівні. Нам вже зараз не цікаво орієнтуватись на Львів, ми маємо ставити собі за мету орієнтуватись на Відень, Нью-Йорк, Лондон – тільки така планка. Якщо вже в когось досвід перебирати, то в таких міст.
 
Яка роль компанії Aimbulance в цій всій історії – окрім, того, що стратегічний директор компанії Роман Гавриш сам - родом з Івано-Франківська, тож зрозуміло, чому креативна агенція такого рівня зацікавилась даним проектом.
 
Компанія Aimbulance виступає менеджером в розробці візуального стилю Івано-Франківська. Робота ще триває, скажімо, нещодавно вони випустили в світ промо-ролик присвячений стилю, зараз доробляють сайт.  Він буде інтерактивним – там можна буде завантажити власне фото і на виході отримати його обробленим в стилі міста. Взагалі там буде ще багато всіляких таких цікавих штук.
 
Днями пройшла презентація Теплого міста. Які враження у тебе та в людей, котрі були присутні?

Та все гарно – на наше власне здивування не було навіть якихось незручних запитань! Все дуже позитивно насправді пройшло – сама ініціатива настільки правильна і світла, що тут важко і очікувати іншої реакції.
 
Що на це все каже громада міста? Ви спершу все собі гарно продумали, оформили, підготували підгрунтя і вже тоді організували спільноту в Фейсбуці, чи яким чином відбувався "вихід" "Теплого міста" в люди?

Насправді, з того моменту, як ми запустили ініціативу з розробки візуального стилю Івано-Франківська вже і розпочалось "Тепле Місто", хоча тоді воно ще так не називалось. Тобто почало формуватись коло людей зі спільними інтересами, готових об'єднуватись, комунікувати, організовуватись, робити реальні кроки. Далі зробили групу в Фейсбуці, почали спілкуватись там, прописувати як воно все має працювати. Потрохи доєднувались  нові люди. На даному етапі група вже є повністю відкритою і туди можуть долучатись всі бажаючі.
 
Чи стикнулись ви з якимось супротивом з-боку громади?

Треба розуміти, що все, що ми робимо – робимо вперше, тобто прямого досвіду організації такої складної справи ні в кого з нас не було. Але є досвід різної попередньої громадської діяльності, бізнес-діяльності, реалізації інших ідей – тож ми намагаємся слухати, приймати зважені рішення, передбачати наперед реакції і т.д. Звісно, що бувають і складні моменти, коли ти виходиш з ініціативою, а у відповідь шквал негативу (як це було скажімо на старті розробки візуального стилю). Та ми намагаємось спокійно на це реагувати, розуміємо, що це природній процес змін, тобто, побічний ефект, якого неможливо уникнути. І, більше того – якщо раптом його нема – це означає, що щось не так.
 
Але чи не виникне у людей відчуття, що вони насправді ніяк не впливають на ваші дії та рішення. Тобто, ви щось озвучили, це викликало критику, а ви собі не зважаєте і далі ідете своїм шляхом...

Ну, це дуже дивний підхід. Кожен з нас має якісь свої вподобання, власну картинку світу – відповідно вірить в неї і рухається згідно цього. Є, звісно, люди, які ні в що не вірять і нікуди не рухаються. А люди, які чогось прагнуть – визначаються з напрямом і йдуть вперед. Це те ж саме, як от, скажімо, я відкрив би ресторан за власним баченням, а прийдуть люди і скажуть – ти все зробив не так. То що, я маю прислухатись і почати його переробляти під кожну думку? Скільки людей – стільки думок. Якщо критика є конструктивною і містить об'єктивні пропозиції  – це добре, це допомагає ставати кращими, та люди мають розуміти, що не завжди і не всі наші ідеї та бачення співпадають з баченням інших і це нормально. Треба розуміти, що ми нічого не заперечуємо, нікому нічого не доводимо, не намагаємося нікого змінити, натомість просто робимо те, у що віримо. Якщо й намагаємось когось змінити – то тільки самих себе. Тому претензій на кшталт, що хтось комусь щось нав'язує – не розумію. Кожен вільний вірити у те, що хоче і робити те, що хоче.
 
А що на це все каже місцева влада? Ви вже спілкувались – казали, що ми тут такі є і хочемо робити деякі кардинальні зміни в нашому місті?

Знаєш, я бачив ролик по якомусь телебаченню з нашої презентації, то там начальник відділу туризму дуже позитивно відгукнувся про нашу ініціативу. Навіть спрогнозував, що через рік з такими темпами на Івано-Франківськ чекає туристичний бум. Тому, можна сказати, що реакція влади в цілому позитивна. Ну, і в принципі, ми продумували свою роботу таким чином, щоб ні з ким не йти в якісь конфронтації, навпаки всіх закликаємо до об'єднання навколо реальних конкретних справ, і ми не розділяємо людей на владу, бізнес, чи ще когось. Є реальні класні ідеї, якщо вони ще комусь близькі – давайте об'єднуватись і давайте кожен в міру своїх можливостей, кожен своїми ресурсами допомагати: влада – своїми владними, бізнес – своїми, журналісти мають свої ресурси, звичайні мешканці – також. Кожен може бути корисним при бажанні. Головне – бажання. Мене питають – а ти розумієш, що влада вас рано чи пізно може використати? – Та нехай використовує! Якщо влада готова зробити хорошу справу і на тому пропіаритись – то супер, заради Бога. Я завжди був аполітичним і буду продовжувати таким залишатись  і надалі. Тож ініціатива "Тепле місто" буде аполітичною, але це не означає, що ми стаємо в якусь опозицію, що ми не готові співпрацювати з владою. Навпаки!
 
От якщо до тебе завтра звернуться представники якоїсь політичної сили і запропонують зі свого боку здійснити відчутну грошову пожертву на користь якогось проекту, але з цілями використати даний жест у цілях власного політичного піару – як ти до цього поставишся?

Складне питання. Одна справа влада – це їх прямий обов'язок – розвивати місто, інша справа політичні партії. З одного боку можна дати можливість фінансувати проекти їм всім на умовах рівно доступності.  Та все ж це дуже тонке питання, інтуїтивно саме з політичними партіями напряму зв'язуватись чомусь не хочеться. Інша справа, що всюди є живі люди, які буває щиро хочуть допомогти, і серед політиків також. Та з досвіду знаю, що для тих, хто хоче справді щиро допомогти, знайти коректний спосіб це зробити – не проблема.

Давай тепер пройдемося по конкретним проектам які втілюватимуться середовищем Тепле Місто в найближчі півроку у Івано-Франківську.

Перше – це те, в процесі чого ми зараз знаходимось – це впровадження візуального стилю міста. Для нас – це безкомпромісно класний продукт, який власне і може допомогти місту конкурувати на світовому рівні. Що собою являє "візуальний стиль міста"? Тут потрібно розділити на два напрямки – це брендування, тобто сам оцей логотипчик і все, що з нього випливає, це сувенірна продукція, сіті-лайти з написами "Welcome to Ivano-Frankivsk!" Це може бути брендування усяких там ручок, папок, канцелярії – і в ідеалі, щоби у владних структурах цим користувались, бо це дуже круто виглядає і це би нас теж вирізняло. А друга сторона візуального стилю – наведення порядку з вивісками та вітринами. Основне завдання – почистити місто від цього усього візуального шуму, зробити його акуратним, використати європейський досвід організації просторів. В нас вже є візуальний посібник як воно має все правильно виглядати. Ну, і наразі є вже близько десяти замовлень на оновлення вивісок. Зараз група молодих дизайнерів і архітекторів вже працюють над ними. Вчимось якісно це робити по ходу, намагаємось з усіма спілкуватись – з головним архітектором, комунальним підприємством по вивісках, всіма можливими виробниками візуальної реклами.  В результаті вибудовуємо зручну схему для всіх бажаючих підприємців робити правильні вивіски з принципом єдиного вікна. Ми ще маємо на меті підтягнути вже існуючі цікаві заклади та місця Івано-Франківська під спільно розроблені позитивні стандарти, визначати єдину стратегію та взаємодію заради збільшення їх загальної привабливості і міста в цілому. Потім всі ці "позитивні" бізнеси та ініціативи будуть відображатись на інтерактивній мапі "Теплого Міста". Для туриста це дуже зручно – одразу зрозуміло де можна зупинитись, де поїсти, де погуляти, на які екскурсії сходити, який фестиваль відвідати, які арт-об'єкти обійти і т.д. По суті це локальна альтернатива тому ж "trip advisor" тільки якісніша, оскільки організована на місці, під місцеві потреби.
 
На презентації ти казав, що туристи – це другорядна категорія, на яку розраховані проекти Теплого Міста, що на першому місці ви все ж розглядаєте саме мешканців Франківська.

Дивись в чому полягає ідея – якщо робити ініціативу розгорнуту на туриста, то може почати переважати комерційна основа і рішення тоді будуть прийматись трохи за інакшими принципами. Тобто, тут можуть переважати меркантильні інтереси і воно можуть йти врозріз комфорту внутрішньому мешканців, тобто нас самих. Мені особисто зараз тут не стільки туриста не вистачає, скільки естетики навколо. Хоча з тими ж туристами ми дуже не допрацьовуємо – до Франківська з того ж таки Буковелю заїжджає до нас лише 3%, не вже ми не можемо підняти цей показник хоча б до 30%, від цього ж економічно місто виграє. Але, хочеться щоби все було по-мудрому. У Львові зараз вже певною мірою стає дискомфортно. Знаю багатьох друзів, котрі говорять, що на вихідні краще кудись виїжджати з міста, тому що реально там важко від напливу туристів. Думаю, нам треба прагнути до якогось балансу, щоби не доходити до такої межі та в першу чергу дбати про інтереси мешканців.


Хочеться вірити, що вже настав той самий час, коли люди в Україні готові ставати на абсолютно нову для себе позицію – на позицію сильних громад, котрі здатні приймати правильні рішення, відстоювати їх та власними силами інвестуючи свої гроші, час та вміння відродити та підкреслити усю красу та привабливість наших українських міст та містечок. Можливо Юрко Филюк  і є останнім романтиком "Теплого Міста", але його досвід успішного ресторатора та старт-апера дає привід всерйоз повірити у реальність цих змін та надихають долучатися і закочувати рукави повище..
 

Презентація середовища "Тепле місто" - http://warm.if.ua/Teple-Misto_A4.pdf
Група - https://www.facebook.com/groups/525444440902183/

Матеріал підготовано для Редколегії UaModna
Автор - Ольга Польова