|
22 березня 2018
Анатолій Власюк |
Заплакана і наполохана життям.
Криваві сльози по щоках спадають.
Приречені на забуття
Ті, що найбільше у житті страждають.
Їм ангел не прихилиться до ніг.
І навіть в снах не мають відпочинку.
Впаде на голови їм чорний сніг.
В молитвах лиш шепочуть: "Синку…".
О матері, що втратили синів
На цій кривавій лютій бойні!
Десь ангельський лунає спів.
Нащадки мертвих не достойні.
Ми встоїмо, зупинимо чуму.
Весна розквітне, мир настане.
Убивці загримлять в тюрму.
Життя скінчиться їхнє там безславне.
Анатолій ВЛАСЮК
13 липня 2017 року
| 2 | 2391 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
