Заплакана і наполохана життям...

22 березня 2018
Анатолій Власюк

Заплакана і наполохана життям.
Криваві сльози по щоках спадають.
Приречені на забуття
Ті, що найбільше у житті страждають.
 
Їм ангел не прихилиться до ніг.
І навіть в снах не мають відпочинку.
Впаде на голови їм чорний сніг.
В молитвах лиш шепочуть: "Синку…".
 
О матері, що втратили синів
На цій кривавій лютій бойні!
Десь ангельський лунає спів.
Нащадки мертвих не достойні.
 
Ми встоїмо, зупинимо чуму.
Весна розквітне, мир настане.
Убивці загримлять в тюрму.
Життя скінчиться їхнє там безславне.
 
Анатолій ВЛАСЮК
13 липня 2017 року

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Брий": оповідання
2018 року оповідання "Брий" потрапило до короткого списку конкурсу МАТЕЛОТ - першого українського конкурсу морської прози імені Лисянського, організованого Антоном Санченком, порталом Літакцент і видавництвом ТЕМПОРА. Приємного читання!
Читати більше