Лиш за те, щоб...

Я стопчу свої "конверси", обходячи різні дороги,
І спишу білим віршем усі свої записники,
На своїх двох блукатиму, доки матиму змогу,
За плечима-старенька гітара й пройдЕні шляхи.
Я побачу мільйони очей різних міст і народів,
Під новою зорею щоночі впадатиму в сон,
Хтось впускає у світ нову партію "сірих штрих-кодів",
Доки я з вільним вітром зливаюся в унісон.

І гаряче каміння розкинулось під ногами,
Синє небо, що стягом сталевим висить над чолом,
Трав'янисті долини розкинулися коврами,
Ось мій дім-не з бетону і не із камінних оков.
Я готовий віддати останній свій тихий подих,
Я готовий палити усі сторінки знаних книг,
Лиш за те, щоб дороги ці вічно ногами топтати,
Лиш за те, щоби воля моя лишилась між них.