Статті / Музика

Він був приречений творити шедеври

15 червня 2015
Ганна Черкаська
Такі твори як "Віють вітри", "Козак виїжджає, дівчинонька плаче", "Ой місяцю, місяченьку, не світи нікому". Скільки років ми чули, що це пісні "народні", тобто безбатченки. А батько був-таки... 

Він побачив світ 15 (27) червня 1833, м. Дунаївці, нині Хмельницької області. Коли Владиславу виповнилося 13 років, його батьки переїхали в Кам'янець - Подільський. Музики навчався у братів Антона та Івана Коципінських у Кам'янці-Подільському. У 22 - Владислав — органіст у місцевому костелі, викладач гри на фортепіано. Від 1862 року викладав гру на фортепіано та хоровий спів у жіночих пансіонах Києва. 

У творчій спадщині В.Заремби понад 30 пісень на слова Т.Шевченка: "Якби мені, мамо, намисто", "Утоптала стежку", "Якби мені черевички", "Калина", "Така її доля". Є. Гребінки ("Ні, мамо, не можна нелюба любить").

24 жовтня 1902 р. у Києві упокоївся 69-річний український композитор, піаніст і педагог Владислав Іванович Заремба. Поховано на Байковому кладовищі.

Його син, Заремба Сигізмунд Владиславович — був віолончелістом, композитором та диригентом.

 
Владислав Заремба
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

14082

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку