УКАЗ ВАТНОГО ЦАРЯ

Слідом за циркуляром міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва, виданим на 13 років раніше, Емський указ російського імператора забороняв не тільки друкувати книги на «малороссийском наречии», але й ввозити такі з-за кордону.

Негативні наслідки підписаного в Бад-Емсі більш ніж 140 років тому документа для української історії важко переоцінити. Мета була ясною - придушити самостійний розвиток української культури. Жорсткі обмеження вживання української мови, порушення яких передбачало суворі покарання аж до каторги і навіть смертної кари, мали яскраво виражений імперський характер.
 
На жаль, сьогоднішня державна доктрина Кремля мало чим відрізняється від тодішньої царської. Ідеологія, що зародилася в XIX столітті, концепція єдиного «русского народа» є однією з передумов і виправдань сьогоднішньої російської військової інтервенції в Україну.

Та не дивлячись на все українська мова існує і, хоч у складних умовах, а все ж таки розвивається, і цей процес ніколи не зупинити її недругам, як би їм цього не хотілося.

А ватникам, які й досі не визнають існування української мови, хотілося б поставити просте питання: «Як можна заборонити те, чого не існує?».
 

На світлині російський імператор Олександр у ватній фуфайці і штанах, щоправда не ІІ, а ІІІ. Та суті це не міняє, Росія як була, так і залишилася країною ватників – від царя до останнього холопа.