Статті / Арт

Василь Верещагін: "Я буду завжди робити тільки те, що сам вважаю гарним, і так, як сам вважаю за потрібне"

3 жовтня 2014
Ганна Черкаська
Василь Васильович Верещагін - російський художник-баталіст, дід по матері українського художника Миколи Азовського. Його життя пов'язане з Україною.

Верещагін, як і його троє братів, професійний військовий, закінчив Морський кадетський корпус та Імператорську Академію мистецтв. Він жив усупереч правилам і обставинам. Чоловік виняткової енергії, активний, дієвий, незручний у спілкуванні, непередбачуваний, "людина експромтів", як сам себе назвав. Усе його життя – дорога. Як офіцер, брав участь у всіх військових діях російської армії, - у Середній Азії, на Балканах, в Японії. Зручно та впевнено відчував себе за мольбертом, і в сідлі, і в похідному наметі, і у фронтовому окопі. Мужня відважна людина. Ніколи не писав на замовлення, уникав розмов із важливими особами. Боявся одного – втратити незалежність, того, що буде "коли мені заткнуть глотку грошима".
 
Василь Верещагін Василь Верещагін картини Василь Верещагін витвори Василь Верещагін пейзаж Василь Верещагін твори Василь Верещагін живопис Василь Верещагін живопис пейзаж В. Верещагін картини В. Верещагін живопис В. Верещагін витвори Василь Верещагін художник картини В. Верещагін твори

У 1874 р. Верещагін публічно відмовився від запропонованого йому звання професора Академії мистецтв, мотивуючи це тим, що вважає "всі чини і відзнаки в мистецтві безумовно шкідливими".
 
Основний принцип художника: "Я буду завжди робити тільки те, що сам вважаю гарним, і так, як сам вважаю за потрібне".

Художник брав участь в укладанні альбому "Живописна Україна" (разом із нащадком гетьмана Кирила Розумовського Левом Жемчужниковим, 1862). 

Капітальними є роботи В.Верещагіна для Успенського собору Києво-Печерської лаври.

У 1899 р. півтора літніх місяці з другою дружиною і трьома дітьми був у Криму.

Коли почалася російсько-японська війна, 62-річний Верещагін поїхав на фронт. Він загинув 31 березня 1904 р. разом із адміралом С. Макаровим під час вибуху броненосця "Петропавловськ" на рейді Порт-Артура.

У 1914 р. в Миколаєві у будинку № 47 на вул. Великій Морській було засновано художній музей імені В. В. Верещагіна. Перша колекція музею була розміщена в колишньому будинку гауптвахти військового відомства і складалася з творів, які передали Академія мистецтв, Російський музей Олександра III, а також із особистих речей, які прислала вдова В. В. Верещагіна — Лідія Василівна.

Картина "Апофеоз війни"

Василь Верещагін Апофеоз війни

Була створена 1 січня 1871 року під впливом розповіді про те, як деспот Кашгара — Валіхан-торе стратив європейського мандрівника та наказав голову його покласти на вершину піраміди, складеної з черепів інших страчених. 

Василь Верещагін так описав жанр своєї картини "Апофеоз війни" — "якщо не зважати на ворон, це натюрморт, у перекладі з французької мертва природа…"

Микола Азовський 

Український художник Микола Азовський, онук Василя Верещагіна народився у Києві 2 жовтня 1903 р. 

Мистецьку освіту Микола здобув в Академії Мистецтв в Києві, де навчався в майстернях М. Бойчука, Ф. Кричевського, О.Мурашка та І. Падалки. Закінчив навчання в 1928 р. (дивно: поступав до Академії, а закінчив Київський Художній Інститут?). 

Працював театральним декоратором у Харкові. На замовлення музею міста Києва виконав портрет Т.Г.Шевченка. У 1939 переїхав до Львова, де брав участь у виставках Спілки Українських Митців, виставлявся в Парижі, Копенгагені, Філадельфії. У 1943 р. в окупованому, воєнному Львові була заснована Українська Академія Мистецтв (ректор В. Кричевський), там Микола Азовський був викладачем на живописному відділі.

У кінці Другої світової війни художник емігрував через Краків і Відень у Рим. У 1947 р. талановитий портретист і майстер монументального малярства емігрував до Аргентини.

31 жовтня 1947 р. у Буенос-Айресі помер 44-річний художник Микола Азовський..
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

5586

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку
Чому приватний будинок для літніх людей — найкращий вибір у порівнянні з державними закладами?
Статті
Чому приватний будинок для літніх людей — найкращий вибір у порівнянні з державними закладами?
Наша редакція вирішила дослідити, чи дійсно приватний будинок для літніх людей — це виправданий та вдалий вибір, особливо на фоні багатьох чинних стереотипів та міфів.
Читати більше
Редакція Редакція
111