Михайло Коцюбинський. Вироби селянок з Поділля на виставі в Чікаго.
Письменник із захопленням пише про вироби своїх землячок з Ямпільського повіту Подільської губернії. Мов справжній знавець цієї справи, він говорить про гаптування золотом і сріблом. В Україні селянки самі продають свої шедеври. Проте Коцюбинський пише, що
"з жалем мушу зазначити факт вельми некорисних умов, в яких стоїть у нас на Україні народний промисел. І не дивно, бо бідний, неосвічений український селянин не може дати собі ради, а байдужна інтелігенція не поспішається подати руки "меншому братові", бо їй нестає почину, вона чекає, поки "німець" покаже стежку, а то й просто не доміркується до того, що давно вже пора звернути увагу на народний промисел та всякими заходами підняти його".
Знайшлася пані Декар’єр, яка організувала показ українських виробів у Чикаго. Проте й тут ложка дьогтю:
"Ніхто з українців не піклувався об тім (принаймні я ніде не читав про се), щоб репрезентувати Україну на всесвітній виставі, перед цілим світом заявити, що і ми, українці, існуємо та маємо свою культуру".
Коцюбинський згадує і пані Ліньову,
"котра має під час вистави в Чікаго читати лекції про народну українську музику". Якби не ці ентузіасти, сумно закінчує нарис письменник,
"то американці сміливо могли б подумати, що ми німі, як риби".
Анатолій ВЛАСЮК
3 серпня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
