Рятувальне відділення          "Г-Ш"

                                              Доку
                              Роману СЛІПЕЦЬКОМУ
 
                                      Non nocere!*                              
 
Та майте спокій!
Метушня – не допоможе тут нікому!
Ще треба впевнитись.
Що?... Й як?...
А потім рушити додому.
Чатує вдома ніч. Не спить!
На вушко щось таке шепоче,
Малює нам останню мить,
А потім – знай собі…
 
Регоче!
 
Час…
Треба вбачити хосен.
Ота от цяточка – на скроні
На певний мізерний процент
Настрашить – Серце охолоне!
 
Та…
Дай би – Боже!
 
Відвернуть
Усі ті кляті негаразди.
Рушаймо – в темряву. У путь!
Через шпарини та пролази.
Який веде – хтозна куди?
 
І де?... Й хто?
 
Може опинитись.
А потім йди… Суди-ряди!
Від тих чортяк вже не відбитись.
 
Лише мав спокій ескулап.
Вдяг рукавички… Став – голити!
Відтяв – що треба! Й дав нам лад…
Ще років сто на світі жити.
 
06 січня 2018
____________________________
* – Не маєш нашкодити! (лат.)
 
Михал Влад